Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коренитися

Коренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться. Рости, рости, орішеньку, рости, коренися. Н. п. Усе теє пригодиться, що на полі корениться. Ном. № 10135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНИТИСЯ"
Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Безлюдно нар. Безлюдно.
Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши. Могил. у.
Морща́к, -ка, м. = порося морське. Вх. Пч. II. 5.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить. Лубен. у.
Сестрівниця, -ці, ж. = сестріниця. Грин. ІІІ. 109.
Ув Cм. у.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221.
Цвак, -ка, м. Валочка въ ткацкомъ челнокѣ, на которую надѣвается шпулька съ нитками. Мнж. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.