Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коренитися

Коренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться. Рости, рости, орішеньку, рости, коренися. Н. п. Усе теє пригодиться, що на полі корениться. Ном. № 10135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНИТИСЯ"
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Порати, -раю, -єш, гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Порозставлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = порозставляти. По всій хаті з горшками та з мисками порозставлялася. А ну лиш поприймай хоч трохи. Черниг.
Посідатися, -даюся, -єшся, гл. Треснуть въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Уже посівсь мій горщик. Корові вим'я посідався. ЕЗ. V. 256.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Проголити Cм. проголювати.
Промарнотравити, -влю, -виш и промарнотратити, -чу, -тиш, гл. Расточить, растратить, промотать. Промарнотратили добро, пропили, прогайнували. Полт.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач. Вх. Пч. II. 14.
Судитель, -ля, м. Судія. Не престань, старче, пильнувати, та ввикай Христа сповивати, судите ля своєго. Грин. III. 32.
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.