Безприхильний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним.
Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! З мене не великий книжник.
Молотня́, -ні, ж. Молотилка.
Нюхати, -хаю, -єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Почережно нар. Поочередно. Цілу зіму сіно почережно стережемо.
Тридцять, -ти числ. Тридцать. Змій дає йому ще книжку на тридцять днів.
Усмагнути, -гну, -неш, гл. О ягодахъ: доспѣть. Соку вишні набрались, та ще не усмагли, кислі дуже.
