Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корити

Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Зги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Ірина, поки тебе чорт згиба. Ном. № 8892.
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Ло́ском нар. Наповалъ. Тільки той, хто не був на сватанні, то й не був п'яний, а то всі лоском лежали, аж до другого півдня. Кв. ло́ском лягло (про хліб, сіно і т. и.).
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати. Чуб. V. 233.
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Подогравати, -граємо, -єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Удвір'я, с. = уздвір'я? на вдвір'ї. На дворѣ. На вдвір'ї з жіночками та з проходящими щебече. Кв.
Услугувати, -гую, -єш, гл. = услуговувати. Нема нам ні сну, ні спочинку: бігаємо, вслугуємо, клопочемось з ранку до вечора. МВ. (О. 1862. III. 40).
Хвойличник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Шкардувати, -ду́ю, -єш, гл. = шкопиртати. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.