Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корити

Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Безтямність, -ности, ж. 1) Безсмысленность. Желех. 2) Несообразительность, непонятливость.
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Виторгувати, -гую, -єш, гл. Выторговать.
Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти. Вх. Лем. 415.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини. Голов. І. Вступл. 725.
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. Рудч. Ск. II. 202. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. Борз. у. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. Мкр. Н. 7. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї. МВ. ІІ. 84.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Пообсисатися, -саємося, -єтеся, гл. Обсосаться, объѣсться, сося. Ось пійду йому телят до корів повипускаю, — нехай пообсисаються. Г. Барв. 195.
Розважити, -ся. Cм. розважати, -ся и розважувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.