Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корити

Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Бенькетарь, -ря, м. Гуляка, любитель пировъ. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10.
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у.. Cм. фіціґорний.
Допусти́ти Cм. допускати.
Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.
Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Масла́ччя, -чя, с. соб. Кости. Маслаччя болить після того, як упав. У одного, кажуть, пана є чоловік, такий мертвяк, що без шкури і без мняса, саме маслаччя. Лубен. у.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Помрячити, -чу́, -чи́ш, гл. Поморосить (о дождѣ). У нас не було дощу, так тільки, помрячив.
Талірковий, -а, -е. Тарелочный. Таліркова фабрика. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.