Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корити

Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Боріг, -рога, м. = оборіг. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги. Гол. IV. 552.
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Вх. Зн. 13. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька. Вх. Зн. 13.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Поперегризати, -за́ю, -єш, гл. Перегрызть (во множествѣ).
Пропонувати, -ну́ю, -єш, гл. Предлагать. Що то за грунт, що він нам пропонує? Шевч. (О. 1862. VI. 11). Як отруєно Батуру, так первим на його престол пропонували пани князя Василя. К. ЦН. 225.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4. Вх. Пч. Н. 27.
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш. Черк. у.
Хляґозити, -зи́ть, гл. безл. Быть слякоти. Лубен. у. Мирг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.