Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корити

Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИ"
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Бур'Ян, -ну, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Н. п. Ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. Ув. бур'янюка.
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Перестан, -ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. І. 289.
Понатомлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ).
Поперержавлювати, -люю, -єш, гл. Перержавѣть, (во множествѣ).
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє. Ном. № 7165.
Тломити, -млю́, -ми́ш, гл. Уничтожать, истреблять, поѣдать. Тломили ласощі. Мкр. Н. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.