Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Нишпорка, -ки, об.
1) Человѣкъ, постоянно чего-то ищущій, во все сующій свой носъ для развѣдыванія. Годі нишпоркою ходити на довідки до нас.
2) ж. Шареніе, исканіе. піти по нишпорках. Начать выискивать, шарить.
Обвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) = обгортатися, обгорнутися. Плащем з клейонки обвернувся.
2) = обернутися. Чом до мене білим лицем не обвернется.
Перестрелювати, -люю, -єш, сов. в. перестре́лити, -лю, -лиш, гл.
1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу.
2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив.
Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Прошастатися, -таюся, -єшся, гл. Прошмыгать извѣстное время.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Ум. скитальничка.
Хвиґа, -ґи, ж.
1) Винная ягода, Finis carica L. А діточкам черевички, хвиґ та винограду.
2) хви́ґи-ми́ґи. Лакомства, сласти. Були там і всякі панські шпундри, і витребеньки, і хвиґи-миґи, і дуже добре частування.
Цирочка, -ки, ж. Ум. отъ цирка.
