Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котик
котина
котити
котитися
котичок
котище
котіль
котко
котляр
котляренко
котлярівна
котма
котовий
котовка
коток
котолуп
котолупня
котора
которгати
которий
котрий
котрийсь
котуляти
котуна
котусь
котюга
котючий
котючка
котя
котях
котячий
кофа
кох
кохан
коханенький
коханець
коханий
коханка
кохання
коханок
коханочка
коханочок
кохастий
кохати
кохатися
кохітник
кохля
коцабки зробити
коцарка
коцарювати
коцур
коцурник
коць
коцький
коцюба
коцюбитися
коцюрба
коцюрга
коч
кочало
кочать
кочевний
кочедижник
кочерга
кочереґа
кочережка
кочережник
кочержильно
кочет
кочовище
кочубей
кочування
кочувати
кочуватися
кош
кошалка
кошаниця
кошар
кошара
кошарик
кошарище
кошарчина
кошатина
кошачки
кошва
кошелик
кошелина
кошениця
кошеня
кошечий
кошечник
кошик
кошикарство
кошикарський
кошикарь
кошиці
кошівка
кошівниця
кошіий
кошіння
кошлання
кошлати
кошлатий
кошлатити
кошлатіти
кошниця
кошовий
кошт
коштовий
коштовитий
коштовний
коштовність
коштовно
коштовня
коштувати
кошуленька
кошуля
кошур
кощавий
кощок
Відмінок, -нка, м. = відміна 5. Чуб. І. 193. Скік в стремена, давай драла.... Аж що за одмінок? — Стріха в хмарах заблищала і стоїть будинок. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 106). Який же його одмінок уторопає, що він верзе! О. 1861. III. 88.
Голубець, -бця, м. 1) Ум. отъ голуб. Лучний нині горобець, як завтра голубець. Ном. № 7295. Прилетів голуб з чорної хмари, забив голубця, розлучив з пари. Мет. 107. 2) Сдѣланная изъ тѣста и испеченная фигура птицы; такіе голубці пекутся 9-го марта въ день 40 святыхъ; тоже, что и жайворонки въ этотъ день. Маркев. 2. 3) Искусственная птица: туловище изъ скорлупы яйца, голова изъ воску, а крылья и хвостъ изъ цвѣтной бумаги; эти голубці висять въ сельскихъ хатахъ передъ образами. Шух. I. 100. Иногда дѣлаются цѣликомъ изъ бумаги. Стор. II. 110. 4) Могильный крестъ съ крышкою сверху. Конот. у. 5) Особое на въ танцахъ. Як окочу голубця ще й принаджу молодця. Чуб. V. 10. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала да где мудрі скоки. Мкр. Н. 29. 6) Раст. Vaccinium uliginosum L. Анн. 371. 7) мн. Кушанье: пшенная каша (также крупы: овсяныя, пшеничныя, кукурузныя) завернутая въ капустные листья и изжаренная съ приправами въ постномъ или скоромномъ маслѣ. Маркев. 158. Чуб. VII. 441. МУЕ. ІІІ. 56. Kolb. I. 50. Шух. I. 143.
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. Левиц. Пов. 16. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. Мкр. Г. 15. 2)у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. Вх. Зн. 20. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов. АД. І. 246.
Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Нажа́ти Cм. нажинати.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний. ХС. III. 37.
Пнутися, пнуся, пнешся, гл. = п'ястися.
Покружляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Покружить, покружиться (летая, ходя, бѣгая). 2) Попировать.
Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Вх. Уг. 260. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Ном. № 14062. Стокмився Ярош за коня. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: