Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла.
Гнихіть, -тя, м. = ніготь.
Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Наповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Наползать, наползти.
Окоренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому?
Продохнути, -ну, -не́ш, гл. Передохнуть. Жовтий пісочок заліг носочок, нельзя продохнути.
Супруга, -ги, ж.
1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра.
2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Я зїм у супрузі.
Цара, -ри, ж. Чужая сторона. Блукає царами.
Чолов'яга, -ги, м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Так видно собі чолов'яга, а може і пан.