Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Довгоши́й, -шия, м. Съ длинной шеей.
Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. Чи воно яка князівна, чи королівна?
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти.
Пилюк, -ка, м. пт. Circus.
Понити Cм. понивати.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Стовбець, -бця, м.
1) = стовпець.
2) Рыба Gobio fluwiatilis.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати.