Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котик
котина
котити
котитися
котичок
котище
котіль
котко
котляр
котляренко
котлярівна
котма
котовий
котовка
коток
котолуп
котолупня
котора
которгати
которий
котрий
котрийсь
котуляти
котуна
котусь
котюга
котючий
котючка
котя
котях
котячий
кофа
кох
кохан
коханенький
коханець
коханий
коханка
кохання
коханок
коханочка
коханочок
кохастий
кохати
кохатися
кохітник
кохля
коцабки зробити
коцарка
коцарювати
коцур
коцурник
коць
коцький
коцюба
коцюбитися
коцюрба
коцюрга
коч
кочало
кочать
кочевний
кочедижник
кочерга
кочереґа
кочережка
кочережник
кочержильно
кочет
кочовище
кочубей
кочування
кочувати
кочуватися
кош
кошалка
кошаниця
кошар
кошара
кошарик
кошарище
кошарчина
кошатина
кошачки
кошва
кошелик
кошелина
кошениця
кошеня
кошечий
кошечник
кошик
кошикарство
кошикарський
кошикарь
кошиці
кошівка
кошівниця
кошіий
кошіння
кошлання
кошлати
кошлатий
кошлатити
кошлатіти
кошниця
кошовий
кошт
коштовий
коштовитий
коштовний
коштовність
коштовно
коштовня
коштувати
кошуленька
кошуля
кошур
кощавий
кощок
Брилка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Витвердити, -джу, -диш, гл. Утвердить? Закрѣпить? Скаже слово, так як витвердить. Ном. № 12906.
Жовти́ти, -тю́, -тиш́, гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень. Н. Вол. у.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Неправо нар. 1) Несправедливо. 2) Неправосудно.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Н. п. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.
Нас спонсорують: