Бодячок, -чка, м.
1) Ум. отъ бодяк.
2) — польовий. Раст. Eryngium planum.
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. 2) Дятелъ.
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. Візьми, сестро, піску жменю. Висипав їй жменю дукатів. Укинув попелу жменю. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. Стоїть хатина, коло неї жменя города. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ув. жме́нище.
Понадпилювати, -люю, -єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно.
Сердувати, -дую, -єш, гл. Сердиться. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Дике утя..., забилось собі між ситняг.
Схлипувати, -пую, -єш, сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. .