Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключівник
ключка
ключкувати
ключник
ключниця
ключувати
клюшник
клюшниця
кляк
клякати
кляковий
клямати
клямба
клямбра
клямка
клямра
кляння
клянути
кляпа
кляскати
клясти
клятий
кляття
клятьба
кляч
клячати
клячити
клячник
кляшник
кляштор
кметиня
кметити
кметиця
кметливий
кметський
кметувати
кметь
кмітити
кнап
книга
книгарня
книгарський
книгарь
книгогриз
книгозбір
книжечка
книжка
книжковий
книжник
книжницький
книжній
книп
книпець
книш
кнорос
кнур
кнуроватий
кнуровина
кнурячий
кнюх
кнюхятий
княгинечка
княгиня
княгівна
княгня
княжа
княжевський
княжейка
княженецтво
княженецький
княжество
княжецький
княжий
княжити
княжна
княжя
князик
князів
князівна
князівство
князівський
князь
князький
князьок
князьство
князьський
князювання
князювати
князюка
ко
коб и коби
коба
кобеля
кобенити
кобень
кобеняк
кобер
кобець
кобза
кобзарів
кобзарство
кобзарь
кобзарьський
кобзарювання
кобзарювати
кобзина
кобзонька
кобзура
коби
кобила
кобилина
кобилинець
кобилиця
кобилка
кобильоха
кобильчина
кобиля
кобилянка
кобилярка
кобилячий
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Голка, -ки, ж. 1) Игла, иголка. Місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 2) голки заганяти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. Мир. Пов. І. 119. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. Мир. Пов. І. 119.
Громови́ця, -ці, ж. Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12.
Кармаш, -ша, м. = карман? Білаш — іди в кармаш, а чорниш — біжи в комиш. Ном. № 4643.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.
Ралець, -льця, м. Подарокъ, приношеніе при поздравленіи, визитѣ и пр. Рудч. Чп. 253. Цехові братчики понесли цехмистрові на ралець пляшку горілки та ковбасу. Нѣжин. у. Не тільки все те збережу, но взявши із своєї скрині, товариша свого дитині ралець та й добрий положу. Мкр. Г. 35. ходити на ралець. Идти съ поздравленіемъ и подаркомъ. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. І. 12.
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.
Шкорух, -ха, м. Рябина. Шух. І. 18.
Нас спонсорують: