Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключівник
ключка
ключкувати
ключник
ключниця
ключувати
клюшник
клюшниця
кляк
клякати
кляковий
клямати
клямба
клямбра
клямка
клямра
кляння
клянути
кляпа
кляскати
клясти
клятий
кляття
клятьба
кляч
клячати
клячити
клячник
кляшник
кляштор
кметиня
кметити
кметиця
кметливий
кметський
кметувати
кметь
кмітити
кнап
книга
книгарня
книгарський
книгарь
книгогриз
книгозбір
книжечка
книжка
книжковий
книжник
книжницький
книжній
книп
книпець
книш
кнорос
кнур
кнуроватий
кнуровина
кнурячий
кнюх
кнюхятий
княгинечка
княгиня
княгівна
княгня
княжа
княжевський
княжейка
княженецтво
княженецький
княжество
княжецький
княжий
княжити
княжна
княжя
князик
князів
князівна
князівство
князівський
князь
князький
князьок
князьство
князьський
князювання
князювати
князюка
ко
коб и коби
коба
кобеля
кобенити
кобень
кобеняк
кобер
кобець
кобза
кобзарів
кобзарство
кобзарь
кобзарьський
кобзарювання
кобзарювати
кобзина
кобзонька
кобзура
коби
кобила
кобилина
кобилинець
кобилиця
кобилка
кобильоха
кобильчина
кобиля
кобилянка
кобилярка
кобилячий
Весело нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. № 1408. Весело не засміється, не гляне. МВ. ІІ. 20. Ум. веселенько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько. Н. п.
Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ. КС. 1881. I. 271. Большая Энциклопедія. V. 126.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Затина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. затну́тися и затя́тися, -тну́ся, -не́шся, гл. 1) Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Се видно ж усякому, що сей замок скручено, бо ключ затинається. Екат. г. 2) Задерживаться, останавливаться, остановиться, пріостановиться. Як повів я рештанта, то він спершу йшов як слід, а далі все затинався йти, а то й побіг од мене та й утік. Новомоск. у. 3) Останавливаться, остановиться въ разговорѣ, заикаться; замолкать, замолкнуть. Хто? хто?! затинаючись скрикнув він. Мир. ХРВ. 52. Друге на речі дається, а як я... Якось Улита затнулась. Г. Барв. 226. Дівочий клекіт на хвилину затнувся. Мир. Пов. І. 144. 4) Только сов. в. Упорно стоять на своемъ; упорно продолжать что либо дѣлать. Не хочу, не поїду!... і затялась на сьому. Г. Барв. 531. Затялись в одну шкуру: давай рощот! Мир. ХРВ. 259. Дощ затявся. Мир. ХРВ. В гаремах тілько нуд затявсь: там кралі нищечком ридали, як ніч наступить, сна не мали, а вечір карою здававсь. Мкр. Г. 16. 5) Только сов. в. Удариться. Чоловік розігнався, в одвірок затявся. Чуб. V. 1080.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.
Лицемі́рний, -а, -е. Лицемѣрный.
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували? Кіевск. у.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ. Шейк. 2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
Нас спонсорують: