Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключівник
ключка
ключкувати
ключник
ключниця
ключувати
клюшник
клюшниця
кляк
клякати
кляковий
клямати
клямба
клямбра
клямка
клямра
кляння
клянути
кляпа
кляскати
клясти
клятий
кляття
клятьба
кляч
клячати
клячити
клячник
кляшник
кляштор
кметиня
кметити
кметиця
кметливий
кметський
кметувати
кметь
кмітити
кнап
книга
книгарня
книгарський
книгарь
книгогриз
книгозбір
книжечка
книжка
книжковий
книжник
книжницький
книжній
книп
книпець
книш
кнорос
кнур
кнуроватий
кнуровина
кнурячий
кнюх
кнюхятий
княгинечка
княгиня
княгівна
княгня
княжа
княжевський
княжейка
княженецтво
княженецький
княжество
княжецький
княжий
княжити
княжна
княжя
князик
князів
князівна
князівство
князівський
князь
князький
князьок
князьство
князьський
князювання
князювати
князюка
ко
коб и коби
коба
кобеля
кобенити
кобень
кобеняк
кобер
кобець
кобза
кобзарів
кобзарство
кобзарь
кобзарьський
кобзарювання
кобзарювати
кобзина
кобзонька
кобзура
коби
кобила
кобилина
кобилинець
кобилиця
кобилка
кобильоха
кобильчина
кобиля
кобилянка
кобилярка
кобилячий
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
Пасерб, -ба, м. Пасынокъ.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Солов'ячий, -а, -е. = солов'їний. Як би ж у мене крилечка, солов'ячі очі, — полетіла б у дорогу темненької ночі. Чуб. V. 741.
Співання, -ня, с. Пѣніе. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ном. № 539. Ум. співаннячко. Чуб. III. 109.
Таськало, -ла, об. Кричащій: тась-тась! Шейк.
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Тупісічко нар. = тупісінько. Шейк.
Фіртка, -ки, ж. 1) = хвіртка. Шух. І. 94. 2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла. Шух. I. 163.
Хуркнути, -ну, -неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: