Бук, -ка, м.
1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками.
2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Буком того, хто не боронить свого.
Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп.
Дре́во, -ва, с. = дерево. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку.
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ломаку під руку, да й лиги! Та лиги!
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = махлювати.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Обкутати Cм. обкутувати.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Скепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать пакость въ насмѣшку? Москаль проклятії так зробив їм да такую капость скепкував.