Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключівник
ключка
ключкувати
ключник
ключниця
ключувати
клюшник
клюшниця
кляк
клякати
кляковий
клямати
клямба
клямбра
клямка
клямра
кляння
клянути
кляпа
кляскати
клясти
клятий
кляття
клятьба
кляч
клячати
клячити
клячник
кляшник
кляштор
кметиня
кметити
кметиця
кметливий
кметський
кметувати
кметь
кмітити
кнап
книга
книгарня
книгарський
книгарь
книгогриз
книгозбір
книжечка
книжка
книжковий
книжник
книжницький
книжній
книп
книпець
книш
кнорос
кнур
кнуроватий
кнуровина
кнурячий
кнюх
кнюхятий
княгинечка
княгиня
княгівна
княгня
княжа
княжевський
княжейка
княженецтво
княженецький
княжество
княжецький
княжий
княжити
княжна
княжя
князик
князів
князівна
князівство
князівський
князь
князький
князьок
князьство
князьський
князювання
князювати
князюка
ко
коб и коби
коба
кобеля
кобенити
кобень
кобеняк
кобер
кобець
кобза
кобзарів
кобзарство
кобзарь
кобзарьський
кобзарювання
кобзарювати
кобзина
кобзонька
кобзура
коби
кобила
кобилина
кобилинець
кобилиця
кобилка
кобильоха
кобильчина
кобиля
кобилянка
кобилярка
кобилячий
Бандурчина, -ни, ж. = бандурчанка. Вх. Уг. 226.
Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.
Крашеняк, -ка, м. Окрашенный въ красную краску сердак. Шух. І. 126.
Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Нади́хати II, -ся. Cм. надихувати, -ся.
Перепона, -ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176.
Півонія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = пивонія. О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ. Черк. у.
Скурвий, -а, -е. Распутный. Скурва баба. Мнж. 124.син. Сынъ распутной женщины. (Брань). Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба потряс. Макс.
Чечиченя, -ні, ж. = чечітка. Грин. III. 664.
Нас спонсорують: