Ворож, -жа, м. = ворожбит.
Ґа́йда, -ди, ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. 2) Волынка. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. 3) Плохая собака. 4) об. Негодникъ, негодница.
За́разічки нар. Сію минуту, сейчасъ.
Зрукований, -а, -е. Обрученный.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Образ, -зу, м.
1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте.
2) Картина.
3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали.
4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте.
5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Ум. образок, образочок, образець. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий.
Онук, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ).
Трутизна, -ни, ж. Отрава. Дання гірше трутизни. Щоб ти мі та не дала трутизни якої.
Утрупатися, -паюся, -єшся, гл. Привыкнуть.