Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коповик

Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИК"
Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Лохв. у. Cм. еще навій. Конст. у. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку. Кіевск. у.
Обміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Измѣрять, измѣрить. 2) Обмѣривать, обмѣрить.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Проклинати, -на́ю, -єш, сов. в. проклясти, -кляну, -неш, гл. Проклинать, проклясть. Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи. Макс. Дівчинонька плаче, сильненько ридає, свою долю проклинає. Мет. 79.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ. Черк. у.
Ферфела, -ли, ж. Мятель. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.