Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска
колись
колихалочка
колихання
колихати
колихатися
колишній
колишнійсь
коліївщина
колій
колімажарь
колінечко
колінкуватий
коління
коліно
колінуватий
колінце
колінчастий
колінчик
колінчити
колір
колісник
колісництво
колісниця
колісня
колісце
колісча
колісчастий
колісчатий
колісчатко
коліш
колішенний
колішня
колія
коло I
коло II
колобатина
колобок
колобродити
коловатень
коловатиця
коловатниця
коловатній
коловертень
коловерть
коловий
коловодник
коловоріт
коловорот
колода
колодач
колоддя
колодитися
колодиця
колодій
колодка
колодник
колодовбина
колодочка
колодрочка
колодюх
колодязний
колодязь
колодяччя
колокіл
колокілокъ
колокільце
коломазник
коломазь
коломиєць
коломийка
коломийський
коломия
коломітний
колонизувати
колонист
колонія
колопенник
колопня
колос
колосина
колосистий
колоситися
колосій
колосіти
колосок
колосся
колосування
колосувати
колот
колотвиця
колоти
колотися
колотити
колотитися
колотиця
колотівка
колотнеча
колотник
колотниця
колотня
колотов
колотовця
колоття
колотуха
колотуша
колотушка
колоть
колоша
колошкати
колошні
колубаха
колування
колувати
колудрабок
колупати
колька
колький
колько
кольо
Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе. Kolb. I. 197.
Виноград, -ду, м. 1) Виноградъ. По садочку хожу, виноград сажу. Н. п. сад-виноград. Виноградникъ. Ой у саді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. виноградочок. Ти мій таточку, мій виноградочку. Мил. 183.
Гірний, -а, -е. Горный.
Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 2) Родъ танца. Мкр. Н. 29. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. Шевч. 8. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. МВ. ІІ. 63. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288.
Нащебетатися, -бечуся, -чешся, гл. 1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався. Грин. III. 171. 2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).
Обняти, -ся. Cм. обіймати, -ся.
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Ратайський, -а, -е. Пахарскій.
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.
Нас спонсорують: