Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска
колись
колихалочка
колихання
колихати
колихатися
колишній
колишнійсь
коліївщина
колій
колімажарь
колінечко
колінкуватий
коління
коліно
колінуватий
колінце
колінчастий
колінчик
колінчити
колір
колісник
колісництво
колісниця
колісня
колісце
колісча
колісчастий
колісчатий
колісчатко
коліш
колішенний
колішня
колія
коло I
коло II
колобатина
колобок
колобродити
коловатень
коловатиця
коловатниця
коловатній
коловертень
коловерть
коловий
коловодник
коловоріт
коловорот
колода
колодач
колоддя
колодитися
колодиця
колодій
колодка
колодник
колодовбина
колодочка
колодрочка
колодюх
колодязний
колодязь
колодяччя
колокіл
колокілокъ
колокільце
коломазник
коломазь
коломиєць
коломийка
коломийський
коломия
коломітний
колонизувати
колонист
колонія
колопенник
колопня
колос
колосина
колосистий
колоситися
колосій
колосіти
колосок
колосся
колосування
колосувати
колот
колотвиця
колоти
колотися
колотити
колотитися
колотиця
колотівка
колотнеча
колотник
колотниця
колотня
колотов
колотовця
колоття
колотуха
колотуша
колотушка
колоть
колоша
колошкати
колошні
колубаха
колування
колувати
колудрабок
колупати
колька
колький
колько
кольо
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Коноплище, -ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Немило нар. Непріятно.
Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Притаїти, -таю́, -їш, гл. Притаить. Нічичирк, і дух притаїв. Ном. № 12942.
Рознемогтися, -можуся, -жешся, гл. Разнемочься, разболѣться. Вона.... справді рознемоглась. К. ЧР. 133.
Ростовмачити, -чу, -чиш, гл. = ростовкмачити.
Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. ІІ. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Салашувати, -шую, -єш, гл. Жить въ шалашѣ. Желех.
Нас спонсорують: