Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Пиво варити зачинайте. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. 3) Кашу варити. Родъ игры.
Кучити, -чу, -чиш, гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности.
Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. 2) Постель. Побрався я до свого лігва.
Матери́нський, -а, -е. = матерній. Привернися до мене своїм добрим і материнським серцем.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить.
Сивіти, -вію, -єш, гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало.
Тупцюватися, -цююся, -єшся, гл. Переступать съ ноги на ногу.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку.
Чколити, -лю, -лиш, гл. Охотничій терминъ о собакахъ: лаять тонкимъ голосомъ, увидѣвъ звѣря.