Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска
колись
колихалочка
колихання
колихати
колихатися
колишній
колишнійсь
коліївщина
колій
колімажарь
колінечко
колінкуватий
коління
коліно
колінуватий
колінце
колінчастий
колінчик
колінчити
колір
колісник
колісництво
колісниця
колісня
колісце
колісча
колісчастий
колісчатий
колісчатко
коліш
колішенний
колішня
колія
коло I
коло II
колобатина
колобок
колобродити
коловатень
коловатиця
коловатниця
коловатній
коловертень
коловерть
коловий
коловодник
коловоріт
коловорот
колода
колодач
колоддя
колодитися
колодиця
колодій
колодка
колодник
колодовбина
колодочка
колодрочка
колодюх
колодязний
колодязь
колодяччя
колокіл
колокілокъ
колокільце
коломазник
коломазь
коломиєць
коломийка
коломийський
коломия
коломітний
колонизувати
колонист
колонія
колопенник
колопня
колос
колосина
колосистий
колоситися
колосій
колосіти
колосок
колосся
колосування
колосувати
колот
колотвиця
колоти
колотися
колотити
колотитися
колотиця
колотівка
колотнеча
колотник
колотниця
колотня
колотов
колотовця
колоття
колотуха
колотуша
колотушка
колоть
колоша
колошкати
колошні
колубаха
колування
колувати
колудрабок
колупати
колька
колький
колько
кольо
Валашайник, -ка, м. = валашал. Желех.
Дру́зки, (ків?, м.) мн. = дрізки. Ґалери в друзки порозлітались. К. Бай. 93.
Згної́ти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Камен. у.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатер. у. ( Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Картопляк, -ка, м. Мѣра картофеля, равна 4 четверикамъ. Радом. у.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти. Харьк.
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Позомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и зомліти, но о многихъ.
Поцвісти, -ту́, -те́ш, гл. 1) Поцвѣсть нѣкоторое время. Ще тиждень поцвітуть та й зав'януть ваші квітки. Харьк. 2) Покрыться плѣсенью. Так у хаті вохко, що й хліб поцвів. Харьк. у. Баба... така стара, що вже аж поцвіла. Чуб. II. 332.
Нас спонсорують: