Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коралі

Коралі, -лів, м. мн. 1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі. О. 1862. III. 51. 2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ном. № 1560. Ум. коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Н. п. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця. Грин. III. 529.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛІ"
Бзина, -ни, ж. = бузина. Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.
Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка. Вас. 190.
Ді́лечко, -ка, с. Ум. отъ ді́ло.
З'юртуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = загартуватися. На дворі з'юртувались і на щось дивились, до сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають, Харитину, всю беседу й молодих лякають. Мкр. Н. 26.
Ми́ркання, -ня, с. 1) Бормотаніе. 2) Ропотъ. К. ЦН. 259. 3) Попрошайничество.
Обдимати, -ма́ю, -єш, сов. в. обдути, -дую, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.
Пропалювати, -люю, -єш, сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.
Смеркати, -кає, сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888.
Хлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Плескаться. Несла дійницю в руках, і молоко хлюпалось. Чуб. І. 199.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРАЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.