Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коралики

Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛИКИ"
Білозерець, -рця, м. = білозірець. На синім морі, на білому камені, там сидить ясен сокіл білозерець. АД. І. 190.
Брунечка, -ки, ж. Ум. отъ брунька.
Відворочати, -чає, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає. Г. Барв. 453.
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована. Н. п.
Доплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха. Черк. у.
Коштовність, -ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.
Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.
Поход, -ду, м. 1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22. 2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРАЛИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.