Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Пролій, (-лія?), м. Ливень.