Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель.
Гугня́віти, -вію, -єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus.
Їдом нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Лі́зонька, -ки, ж. Ум. отъ лоза.
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався.
Селитися, -лю́ся, -лишся, гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Трепло, -ла, с.
1) Весло у плота.
2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики.