Вискребти Cм. вискрібати.
Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Задрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздремнуть.
Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати.
Збро́йно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Пучечок, -чка, м.
1) Ум. отъ пучок.
2) Букетикъ. Пучечок тіток.
Скверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко чирикать (о сойкѣ и др.).
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).