Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючкуватий
кармазин
кармазинка
кармазинник
кармазиновий
кармак
кармалюк
карман
кармаш
карнавка
карнавочний
карниз
карний
карність
карно
карноухий
карноушка
карок
каронька
кароокий
карпітка
карпульці
карсет
карта
картати
картатий
картацький
картина
картинуватий
картівник
картівництво
картівниця
картка
картник
картниця
картопелина
картопелька
картоплина
картоплиця
картоплище
картопління
картопля
картопляк
картопляний
картопляник
картоха
картохля
карточка
карточний
картошка
картувати
картуз
картузний
картузовий
карувати
карук
карунка
карупір
карус
каруца
карчило
карюк
карюковий
карючений
карючити
каса
касарня
касір
каскет
касп'яга
кастрат
касувати
кас'янів рік
кат
катакомби
катанка
катаржний
катати
кататися
катедра
кателик
кателиків
кателицкий
кателицтво
кателичий
кателичка
катервак
катерга
катержний
катеринка
катеринщик
катеришциця
катерка
катехизис
катир
катиха
катів
катівка
катівня
катівський
катлама
катований
католик
католиків
католицтво
католицький
католичка
каторга
каторжний
каторжник
катрага
катран
катрановий
катраночка
катрига
катряга
катування
катувати
катуватися
катун
Бавовняний, -а, -е.  = Бавняний.
Заму́ляти, -ляю, -єш, гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати.
Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма. Чуб. І. 179.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать. Черниг. Желех.  
Левіхна, -ни, ж. = невіхна. То моя левіхна коханка. Мет. 232.
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Шевч. Я не знаю, чи багато напікати (пасок). Мир. Пов. II. 54. 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Обварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обваритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. І. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. І. 200. Ум. полонинка. Шух. І. 198. полони́ночка. ЕЗ. V. 229.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Котл. Ен. III. 69. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Рудч. Ск. І. 42. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти. Котл. Ен. ІІІ. 10.
Штурханець, -нця, м. Тумакъ, пинокъ. О. 1862. І. 72. Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати. Ком. Р. І. 15.
Нас спонсорують: