Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючкуватий
кармазин
кармазинка
кармазинник
кармазиновий
кармак
кармалюк
карман
кармаш
карнавка
карнавочний
карниз
карний
карність
карно
карноухий
карноушка
карок
каронька
кароокий
карпітка
карпульці
карсет
карта
картати
картатий
картацький
картина
картинуватий
картівник
картівництво
картівниця
картка
картник
картниця
картопелина
картопелька
картоплина
картоплиця
картоплище
картопління
картопля
картопляк
картопляний
картопляник
картоха
картохля
карточка
карточний
картошка
картувати
картуз
картузний
картузовий
карувати
карук
карунка
карупір
карус
каруца
карчило
карюк
карюковий
карючений
карючити
каса
касарня
касір
каскет
касп'яга
кастрат
касувати
кас'янів рік
кат
катакомби
катанка
катаржний
катати
кататися
катедра
кателик
кателиків
кателицкий
кателицтво
кателичий
кателичка
катервак
катерга
катержний
катеринка
катеринщик
катеришциця
катерка
катехизис
катир
катиха
катів
катівка
катівня
катівський
катлама
катований
католик
католиків
католицтво
католицький
католичка
каторга
каторжний
каторжник
катрага
катран
катрановий
катраночка
катрига
катряга
катування
катувати
катуватися
катун
Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр. Св. Л. 5.
Вайло 1 меж. Увы! горе! Желех.
Вимазувати, -вую, -єш, сов. в. вимазати, -жу, -жеш, гл. 1) Вымазывать, вымазать, побѣлить. Вимазати хату. 2) = вимащувати, вимастити. Чоботи.... вимаже гарненько дьогтем. Рудч. Ск. І. 213. 3) Выпачкивать, выпачкать.
Зато́млюватий, -а, -е. О гребешкѣ: съ толстыми зубцами, не проходящими въ волоса. Затомлюватий гребінець. Конст. у.
Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Обід 2, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. Макс. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Греб. 352. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. Левиц. І. 25. 3) до-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ном. № 11308. Ум. обідець, обідонько. Рудч. ЧП. 205. Для тебе тещенька обідець готує. Грин. III. 526.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ. КС. 1890. VII. 92.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Сходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Ой за яром брала я льон, всю долину сходила. Мет. 61. 2) Пройти, перейти, сходить. Коли б же ви, воронії коні, а походу не сходили. Макс. 3) Одѣться во что, износить что. Добра такого, не знає в чому й сходити. Ном. № 1349. Чи тобі в мене нічого спити, чи нічого зїсти, чи ні в чім хороше сходити. Мет. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує, бо я й того не сходила, під явором загубила. Уман. у.
Улошний, -а, -е. Уличный. Хто його знає, — чи то його прізвище зроду таке, чи улошне. Г. Барв. 516.
Нас спонсорують: