Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Стоять намети як біль біленькі. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Всю ніч не спала, біль сукала. Я з тебе, біле, плахту витчу. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Ум. білечка. Забери собі біль-білечку.
Законя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. закони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. 2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.
Кубушка, -ки, ж. Кубышка. «Вишнівки кварту дай сюди!»... Їм повну налили кубушку.
Му́р, -ру, м. Каменная, кирпичная стѣна. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Золота швайка мур пробиває.
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою.
Поспродуватися, -дуємося, -єтеся, гл. То-же, что и спродатися, но о многихъ. Ярмарок великий був, і ми добре поспродувалися.
Похолодити, -джу́, -ди́ш, гл. Охладить.
Світання, -ня, с. Разсвѣтъ. Сон веселіш снився.... на світанні. У вікно вже світання синіє.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Унишкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Собаки вже геть внишкли. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Болів живіт, а як надавсь того зілля, так і внишк. Розмова знов унишкла.
