Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копієчка

Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЄЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЄЧКА"
Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Враговий, -а, -е. = вражий. Не взяла його врагова мати! Ном. № 5714. Враговий задирака. Сим. 212.
Домари́ти, -рю́, -риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. І. 201.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Конов, -ва, м. Кружка. На морозі стояти, конов меду держати. Гол. Cм. кінва.
Мо́зуль, -ля, м. = мозоля. Вх. Лем. 436.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Штатула, -ли, ж. Тѣлосложеніе, фигура. У моєї корови погана штатула. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПІЄЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.