Акт, -ту, м. 1) = Ді́я (въ драматическомъ сочиненіи). 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.
Гости́нонька, -ки, м. Ум. отъ гостина.
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було.
Зрази, зраз, ж. мн. Кушанье изъ говядины: родъ свернутаго битка съ начинкой.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої.
Полежак, -ки, м. = полежай. Жак-полежак.
Порозводвти, -джу, -диш, гл. То-же, что и розвести, но во множествѣ.
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли.
Упертий, -а, -е. Упрямый. Упертий, як русин.