Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копривник

Копривник и копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРИВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРИВНИК"
Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Виз, -за, м. Рыба Acipensor schypa. Браун. 31.
Відерце, -ця, с. Ум. отъ відро.
Далечі́нь, -ні, ж. Большая даль. Куди землі за один день обійти таку далечінь, що має 900 милійонів перстов. Ком. І. 25.
Захлюндрытыся, -рюся, -рышся, гл. = захлюпатися.
Курган, -ну, м. Курганъ. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова (каша), вийди на такий-то курган да й зови нас. ЗОЮР.
Навтьо́ки нар. = навтіки.
Плющитися, -щуся, -щишся, гл. Смыкать глаза.
Пооженювати, -нюю, -єш, гл. Женить (многихъ).
Спочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочути, -чую, -єш, гл. 1) Чувствовать, почувствовать. Мені їх любі слова чуються, я їх кохання спочуваю. МВ. ІІ. 146. 2) Сочувствовать, посочувствовать. Я б і з малою дитиною розмовляла. Нехай мені спочує аби хто. МВ. ІІ. 36. Вона знов йому вимовляла свій жаль, свою тугу на серці.... Як же жалував, як спочував. МВ. (О. 1862. І. 78).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПРИВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.