Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копривник

Копривник и копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРИВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРИВНИК"
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. Ум. звіря́тко.
Крушний, -а, -е. = крихний. Желех.
Няй нар. = най. Няй слівце промовить. Гол. IV. 372.
Обрабовувати, -бо́вую, -єш, сов. в. обрабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Грабить, ограбить. А диви, як тя обрабовує. Камен. у.
Обшмагати, -га́ю, -єш, гл. Отстегать, исполосовать. Усю спину обшмагали. Ком. II. 37.
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Потаїти, -таю́, -їш, гл. Скрыть, удержать въ тайнѣ. Сором сказати, а гріх потаїти. Ном. № 3175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПРИВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.