Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка
киянський
кияра
киях
кияхуватий
кияшок
кібець
кібчити
ківетора
ківки
ківната
ківш
кіготь
кіз
кізівер
кізій
кізка
кізлик
кізлини
кізля
кізонька
кізочка
кізь-кізь!
кізяк
кійло
кіл
кілаш
кілець
кілки
кілкий
кілля
кілок
кілочок
кілька
кількадесять
кількалітній
кільки
кількись
кількість
кілько
кільконадцять
кількораз
кількоро
кільце
кільчик
кільчитися
кілювати
кіля
кімлач
кімлашня
кімлик
кімлицький
кімличка
кімля
кімната
кімняхъ
кімса
кім'ях
кін
кінатов!
кінва I
кінва II
кінець
кінний
кінник
кінниця
кінно
кінцевий
кінцьовий
кінчак
кінчання
кінчастий
кінчати
кінчатий
кінчатися
кінчик
кінчити
кінь
кіньський
кіп
кіпка
кіпний
кіпнина
кіпніти
кіпно
кіпочка
кіптіти
кіптюга
кіптяга
кір
кірець
кірка
кірмак
кірря
кірх
кірчик
кіс
кіска
кісний 2
кісник
кісниця
кісничок
кісно
кіснота
кісонька
кісочка
кісся
кістка
кістлявий
кістняк
кісто
кісточка
кістриця
кістричитися
кість
кістяк
кістяний
кіт
кітва
кітвиця
Бецьком нар. — поснути. Крѣпко заснуть. Желех.
Бинька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Личко́ваний, -а, -е. 1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька. 2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.
Мале́зний, -а, -е. Малый, пустячный, ничтожный. Желех.
Письменство, -ва, с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341.
Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница. Харьк.
Славутиця, -ці, ж. = славута. Дніпру-Славутиці низесенько вклоняють. К. Дз. 158.
Умкнути Cм. умикати.
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.
Нас спонсорують: