Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка
киянський
кияра
киях
кияхуватий
кияшок
кібець
кібчити
ківетора
ківки
ківната
ківш
кіготь
кіз
кізівер
кізій
кізка
кізлик
кізлини
кізля
кізонька
кізочка
кізь-кізь!
кізяк
кійло
кіл
кілаш
кілець
кілки
кілкий
кілля
кілок
кілочок
кілька
кількадесять
кількалітній
кільки
кількись
кількість
кілько
кільконадцять
кількораз
кількоро
кільце
кільчик
кільчитися
кілювати
кіля
кімлач
кімлашня
кімлик
кімлицький
кімличка
кімля
кімната
кімняхъ
кімса
кім'ях
кін
кінатов!
кінва I
кінва II
кінець
кінний
кінник
кінниця
кінно
кінцевий
кінцьовий
кінчак
кінчання
кінчастий
кінчати
кінчатий
кінчатися
кінчик
кінчити
кінь
кіньський
кіп
кіпка
кіпний
кіпнина
кіпніти
кіпно
кіпочка
кіптіти
кіптюга
кіптяга
кір
кірець
кірка
кірмак
кірря
кірх
кірчик
кіс
кіска
кісний 2
кісник
кісниця
кісничок
кісно
кіснота
кісонька
кісочка
кісся
кістка
кістлявий
кістняк
кісто
кісточка
кістриця
кістричитися
кість
кістяк
кістяний
кіт
кітва
кітвиця
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.
Наї́джений, -а, -е. Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита. Мнж. 7.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Полупанок, -нка, м. То-же, что и панок, мелкій помѣщикъ, также разночинецъ, силящійся жить по барски и пр. Пани й полупанки навчились тратить великі гроші. Кв. Данта старого полупанком нашим, можна здивувать. Шевч. З65.
Порожня, -ні, ж. Пустота, пустое мѣсто; мѣсто незасѣянное и непокрытое травой. Коли б у хлібові або на сіножаті, а то у порожні піймав та й штраф. Н. Вол. у. в порожні. Съ пустыми руками, безъ груза, порожнемъ. Да просили прозьбою, прозьбою, щоб ми не довго гостили, не в порожні поприїздили. Мет. 188.
Спротивитися, -влюся, -вишся, гл. Опротивѣть, сдѣлаться противнымъ. Ти хочеш спротивитись самому Богу. Левиц. Пов. 91.
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. Фр. (Желех.).
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. О. 1861. V. 68. Чмихає, як овечка. Ном. № 13943. Нічого мені не каже, тільки чмише. Г. Барв. 288. Вже холодом чмише. Конотоп. у.
Нас спонсорують: