Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка
киянський
кияра
киях
кияхуватий
кияшок
кібець
кібчити
ківетора
ківки
ківната
ківш
кіготь
кіз
кізівер
кізій
кізка
кізлик
кізлини
кізля
кізонька
кізочка
кізь-кізь!
кізяк
кійло
кіл
кілаш
кілець
кілки
кілкий
кілля
кілок
кілочок
кілька
кількадесять
кількалітній
кільки
кількись
кількість
кілько
кільконадцять
кількораз
кількоро
кільце
кільчик
кільчитися
кілювати
кіля
кімлач
кімлашня
кімлик
кімлицький
кімличка
кімля
кімната
кімняхъ
кімса
кім'ях
кін
кінатов!
кінва I
кінва II
кінець
кінний
кінник
кінниця
кінно
кінцевий
кінцьовий
кінчак
кінчання
кінчастий
кінчати
кінчатий
кінчатися
кінчик
кінчити
кінь
кіньський
кіп
кіпка
кіпний
кіпнина
кіпніти
кіпно
кіпочка
кіптіти
кіптюга
кіптяга
кір
кірець
кірка
кірмак
кірря
кірх
кірчик
кіс
кіска
кісний 2
кісник
кісниця
кісничок
кісно
кіснота
кісонька
кісочка
кісся
кістка
кістлявий
кістняк
кісто
кісточка
кістриця
кістричитися
кість
кістяк
кістяний
кіт
кітва
кітвиця
Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи? К. Псал. 2.
Заніми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бода́й тя заніми́ло! (Камен. у.) — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Курчин, -а, -е. Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.
Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. № 5883. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. МВ. ІІ. 81. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Шевч. 154. Два рушники довгих та мудро вишитих. Кв. І. 77.
Поросквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Снять вѣнокъ, цвѣты съ своей головы (о многихъ).
Пропійний, -а, -е. Предназначенный для пропоя. Желех.
Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Нас спонсорують: