Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка
киянський
кияра
киях
кияхуватий
кияшок
кібець
кібчити
ківетора
ківки
ківната
ківш
кіготь
кіз
кізівер
кізій
кізка
кізлик
кізлини
кізля
кізонька
кізочка
кізь-кізь!
кізяк
кійло
кіл
кілаш
кілець
кілки
кілкий
кілля
кілок
кілочок
кілька
кількадесять
кількалітній
кільки
кількись
кількість
кілько
кільконадцять
кількораз
кількоро
кільце
кільчик
кільчитися
кілювати
кіля
кімлач
кімлашня
кімлик
кімлицький
кімличка
кімля
кімната
кімняхъ
кімса
кім'ях
кін
кінатов!
кінва I
кінва II
кінець
кінний
кінник
кінниця
кінно
кінцевий
кінцьовий
кінчак
кінчання
кінчастий
кінчати
кінчатий
кінчатися
кінчик
кінчити
кінь
кіньський
кіп
кіпка
кіпний
кіпнина
кіпніти
кіпно
кіпочка
кіптіти
кіптюга
кіптяга
кір
кірець
кірка
кірмак
кірря
кірх
кірчик
кіс
кіска
кісний 2
кісник
кісниця
кісничок
кісно
кіснота
кісонька
кісочка
кісся
кістка
кістлявий
кістняк
кісто
кісточка
кістриця
кістричитися
кість
кістяк
кістяний
кіт
кітва
кітвиця
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
Живі́т, -вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. бере́, хапа́є за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. будь здорова з животом! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. Даруй мене живото́м. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. XII. 14. ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. к животу́ зболити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. І. 134. Ум. животик, живото́к, живото́чок. Ув. животи́ще.  
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Зва́дитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. У кого вийде яка звада на новий рік, — цілий рік зводитиметься. Ном. № 13411.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече. Ном.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок. Рудч. Ск. Н. 112.
Преогорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. преогорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.
Примир, -ру, м. = примирок.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Суплікувати, -ку́ю, -єш, гл. Просить. К. ЦН. 292. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую. Котл. Ен. V. 12.
Нас спонсорують: