Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка
киянський
кияра
киях
кияхуватий
кияшок
кібець
кібчити
ківетора
ківки
ківната
ківш
кіготь
кіз
кізівер
кізій
кізка
кізлик
кізлини
кізля
кізонька
кізочка
кізь-кізь!
кізяк
кійло
кіл
кілаш
кілець
кілки
кілкий
кілля
кілок
кілочок
кілька
кількадесять
кількалітній
кільки
кількись
кількість
кілько
кільконадцять
кількораз
кількоро
кільце
кільчик
кільчитися
кілювати
кіля
кімлач
кімлашня
кімлик
кімлицький
кімличка
кімля
кімната
кімняхъ
кімса
кім'ях
кін
кінатов!
кінва I
кінва II
кінець
кінний
кінник
кінниця
кінно
кінцевий
кінцьовий
кінчак
кінчання
кінчастий
кінчати
кінчатий
кінчатися
кінчик
кінчити
кінь
кіньський
кіп
кіпка
кіпний
кіпнина
кіпніти
кіпно
кіпочка
кіптіти
кіптюга
кіптяга
кір
кірець
кірка
кірмак
кірря
кірх
кірчик
кіс
кіска
кісний 2
кісник
кісниця
кісничок
кісно
кіснота
кісонька
кісочка
кісся
кістка
кістлявий
кістняк
кісто
кісточка
кістриця
кістричитися
кість
кістяк
кістяний
кіт
кітва
кітвиця
Вигубити Cм. вигублювати.
Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей. Сосниц. у.
Злебеда́ти, -да́ю, -єш, гл. Застигнуть, накрыть. Хочуть вони тебе узнать, тебе край мене злебедать. Лавр. 33.
Зсіданина, -ни, ж. Створожившаяся часть молока, творогъ, образовавшійся при окисаніи молока. Вх. Лем. 421.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Кавратити, -рачу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Новити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.
Обрипатися, -паюся, -єшся, гл. Оббиться, обвалиться. Обрипався мур. Вх. Лем. 441.
Оголодити, -джу́, -ди́ш, гл. Сдѣлать голоднымъ. Поділи ж ти нам цю курочку та й себе не охолоди. Мнж. 66.
Нас спонсорують: