Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати.
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни.
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться.
За́ко́н, -ну, м. 1) Зародышъ. там його́ й зако́ну нема́. Нѣтъ его тамъ и зародыша, нѣтъ и слѣда. 2) Загонь. Де ж такий закон є, щоб чоловіка нівечити. 3) Исповѣданіе, обрядъ, предписаніе религіи, обычая. Хитрий закон, що не зна ні чорт, ні піп, ні дякон. Князь ісповідував православну віру і кріпко тримався свого закону. Поховали громадою, як слід, по закону. Як раз по нашому закону пред нею шапочку ізняв. Ждіть від нас людей по закону увечері. в зако́н увести́: а) Сочетать законнымъ бракомъ. Нехай нас звінчає, та тогді вже явимось до матері. Вона, побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати. б) Окрестить. Вже три дні, як дитина не хрещена... Не дай, Боже, якого случаю — і вмре не введена в закон. у зако́н уступи́ти. Вступить въ законный бракъ. Cм. еще закін.
Залі́ток, -тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. на за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не заставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече.
Мали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Умалять, уменьшать.
Морду́ля, -лі, ж. = морґуля.
Незгодонька, -ки, ж. Ум. отъ незгода.
Поприсягати, -гаємо, -єте, гл. Присягнуть (о многихъ). І поважати присуд наш козацький над королівський всі поприсягали.
Сукроватий, -а, -е. Сукровичный. І вицідять сукровату, і наллють живої козацької.... крови чистої, святої.