Бруснина, -ни, ж. = брусленина.
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ.
Грюко́тнява, -ви, ж. = Грюкнява. До двору близько не можно й підійти: стукотнява, грюкотнява.
Дру́жчити, -чу, -чиш, гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька.... не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. Cм. дружкувати.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. . 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. 9) Насѣк. Aphrophora.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Середу предл. Посреди. Возложили середу двора огонь.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.