Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка
киянський
кияра
киях
кияхуватий
кияшок
кібець
кібчити
ківетора
ківки
ківната
ківш
кіготь
кіз
кізівер
кізій
кізка
кізлик
кізлини
кізля
кізонька
кізочка
кізь-кізь!
кізяк
кійло
кіл
кілаш
кілець
кілки
кілкий
кілля
кілок
кілочок
кілька
кількадесять
кількалітній
кільки
кількись
кількість
кілько
кільконадцять
кількораз
кількоро
кільце
кільчик
кільчитися
кілювати
кіля
кімлач
кімлашня
кімлик
кімлицький
кімличка
кімля
кімната
кімняхъ
кімса
кім'ях
кін
кінатов!
кінва I
кінва II
кінець
кінний
кінник
кінниця
кінно
кінцевий
кінцьовий
кінчак
кінчання
кінчастий
кінчати
кінчатий
кінчатися
кінчик
кінчити
кінь
кіньський
кіп
кіпка
кіпний
кіпнина
кіпніти
кіпно
кіпочка
кіптіти
кіптюга
кіптяга
кір
кірець
кірка
кірмак
кірря
кірх
кірчик
кіс
кіска
кісний 2
кісник
кісниця
кісничок
кісно
кіснота
кісонька
кісочка
кісся
кістка
кістлявий
кістняк
кісто
кісточка
кістриця
кістричитися
кість
кістяк
кістяний
кіт
кітва
кітвиця
Їсточки гл. = ї́стоньки. Божая Мати їсточки носить. Kolb. І. 99. Носила їсточки і пить. Мкр. Г. 21.
Корівка, -ки, ж. Ум. отъ корова. 1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок. Кв. II. 85. 2) Самка жука носорога (oryctes). Мнж. 183.
Ласкав Cм. ласкавий.
Підлепний, -а, -е. 1) = підлепливий. Рк. Левиц. 2) підле́пне шило. Шило для обшивки подошвъ и стелекъ. Вас. 161.
Пласток, -тка, м. У горшечниковъ: комъ размѣшанной глины овальной формы, приготовленный для работы изъ него. Вас. 178.
Примітити Cм. примічати.
Пробенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Пропировать.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру. Гн. І. 129.
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Нас спонсорують: