Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка
киянський
кияра
киях
кияхуватий
кияшок
кібець
кібчити
ківетора
ківки
ківната
ківш
кіготь
кіз
кізівер
кізій
кізка
кізлик
кізлини
кізля
кізонька
кізочка
кізь-кізь!
кізяк
кійло
кіл
кілаш
кілець
кілки
кілкий
кілля
кілок
кілочок
кілька
кількадесять
кількалітній
кільки
кількись
кількість
кілько
кільконадцять
кількораз
кількоро
кільце
кільчик
кільчитися
кілювати
кіля
кімлач
кімлашня
кімлик
кімлицький
кімличка
кімля
кімната
кімняхъ
кімса
кім'ях
кін
кінатов!
кінва I
кінва II
кінець
кінний
кінник
кінниця
кінно
кінцевий
кінцьовий
кінчак
кінчання
кінчастий
кінчати
кінчатий
кінчатися
кінчик
кінчити
кінь
кіньський
кіп
кіпка
кіпний
кіпнина
кіпніти
кіпно
кіпочка
кіптіти
кіптюга
кіптяга
кір
кірець
кірка
кірмак
кірря
кірх
кірчик
кіс
кіска
кісний 2
кісник
кісниця
кісничок
кісно
кіснота
кісонька
кісочка
кісся
кістка
кістлявий
кістняк
кісто
кісточка
кістриця
кістричитися
кість
кістяк
кістяний
кіт
кітва
кітвиця
Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Збавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зба́витися, -влюся, -вишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Нещасливість світа — збавилося літа, прийшла зіма, то й хліба нема. Ном. № 10179.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Левиц. І. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. Левиц. Пов. 367. 2) Лѣсная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Заводъ для гонки смолы.
Перенівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Испортить, изгадить, исковеркать. 2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать! О. 1861. V. 69.
Попихатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Подталкиваться. 2) Помыкать. Верховодила Мася над матір'ю, та й сестрам доставалось: вони були їй за наймичок, всюди ними попихалась. Св. Л. 115.
Пороспарювати, -рюю, -єш, гл. Распарить (во множествѣ).
Посортувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсортировать.
Просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Ужах, -ху, м. Страхъ, ужасъ. Встрѣчено только у М. Вовчка. По тих усіх в жахах і плачу дівчина утомилася — нездужала мов. МВ. (О 1862. І. 91).
Нас спонсорують: