Бешмет, -та, м. Особый родъ верхней одежды, бешметъ: кафтанъ, носимый подъ черкескою.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Замо́чування, -ня, с. Замачиваніе.
Непорожній, -я, -є. 1) Не пустой.
2) О самкахъ и женщинахъ: беременная. Е, шкода тепер з сорочками: моя жінка непорожня — шити нікому.
Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Се ж він своїми руками і дерева понасажував.
Самокєша, -ші, ж. Раст. Coronilla.
Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Хрумчати, -чу, -чиш, гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати.