Висякати, -каю, -єш, гл. Высморкать. Ніс висякав.
Віник, -ка, м.
1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Пам'ятатиме до нових віників.
2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. Ум. віничок.
Залементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять крикъ, плачъ. Христя припала до труни і страшенно залементувала.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Доля карає і вельможного, і неможного. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни.
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе.
Одноріг, -рога, м.
1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога.
2) Насѣк. Носорогъ.
3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти.
Просище, -ща, с. Поле, бывшее подъ просомъ. На просищі дак і добреньке жито.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина.