Вицупити, -плю, -пиш, гл. Вытащить. Инколи вицупить риби і на дві цілих мажі.
Кудля, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? А шо, нагнала я вам холоду? 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. 3) Прогонять, прогнать. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5) — горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець.
Розбігатися 1, -га́юся, -єшся, сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл.
1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком.
2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).
Снітистий, -а, -е. Съ головней (о хлѣбѣ).
Спізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Спізнюся, то мати проведуть.
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу.