Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

катуша
катюга
катюжний
катя!
ках!
кахель
кахельний
кахельник
кахи
кахикати
кахкати
кахльовий
кахля
кахляний
кахнути
кахоль
кахольний
кацалап
кацап
кацапеня
кацапка
кацапня
кацапський
кацапчик
кацапщина
кацапюга
кацарівна
кацубнути
каця
кач!
кача
качаванка
качалка
качалковий
качалкувати
качало
качальня
качальце
качан
качанистий
качанка
качанний
качання I
качання II
качановий
качаня
качати
качатина
качатися
качатко
качатник
качаточко
качачий
каченя
качер
качество
качечка
качильці
качиний
качка
качковал
качконогий
качнутися
качня
качор
качористий
качулея
качулка
качуляти
качур
каччин
каша
кашевок
кашель
кашечка
кашиця
кашка
кашкет
кашкетовий
кашлюк
кашляти
кашний
кашник
кашовар
кашоварість
кашоварка
кашоварник
кашоварниця
кашоварський
каштан
каштановий
каштанчик
каштелян
каштелянство
каштелянський
каювання
каювати
каюк
каюта
каючок
каюшина
каяний
каяння
каянський
каятися
квадра
квадранець
квадрат
квадратовий
квадратувати
квадровий
квак
квакання
квакати
ква-ква!
квакун
кванька
квап
квапити
квапитися
Викришитися, -шуся, -шишся, гл. Выкрошиться.
Ду́белець, -льця, м. = туболець. Н. Вол. у.
Заста́вка, -ки, ж. 1) Заслонка, заставка. Шух. І. 174. 2) Вешнякъ, ставень для удержанія воды въ плотинахъ и запрудахъ. З млина вийшов мірошник заставку заставлять. Грин. II. 160. hа всі за́ставки. Изо всѣхъ силъ, во всю ивановскую, во всѣ лопатки и пр. Сі баби ніяк не збагнуть, що сьогодні можна з чоловіком рубатись на всі заставки, а завтра гуляти вкупі по братерськи. К. ЧР. 242. Стьожка довгими кінцями так і має на всі заставки. О. 1862. IX. 60. Гей, ріжте на всі заставки музики. К. ПС. 24. На всі заставки лає. Ном. № 3534. Ум. за́ставочка. У лотоках заставочки мельник заставляє. Чуб. III. 178.
Катран, -ну, м. 1) Раст. Bunias orientalis L., a также Crambe tatarica jacq. ЗЮЗО. I. 115, 120. 2) Передникъ. Гол. Од. 61. Ум. катранець. Єдній сь купив чоботята, а другій катранець. Гол. III. 231.
Продирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Рудч. Ск. І. 193. Не продереш, очі, то продереш калитку. Ном. № 9970.
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. Ном. № 4036. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Шух. І. 292. Оце купив реміню чоботи пошию. Харьк. у. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк. Пов. 16. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець. Ном. № 9682.
Урядницький, -а, -е. Чиновничій. Шейк.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ. Канев. у.
Царенків, -кова, -ве Принадлежащій царевичу. Мнж. 25.
Шкуратина, -ни, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. шкурати́нка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ном. стр. 301, № 379. Жаб'яча шкуратинка. Радом. у.
Нас спонсорують: