Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Ґальо́нка, -ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається.
Зача́пати, -паю, -єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Золінник, -ка, м. = золільник. Ум. золінничок.
Навви́пинки нар. На вытяжку. Іван стоїть наввипинки перед командиром.
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу).
Позаспокоювати, -ко́юю, -єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок.
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Cм. судній 3.