Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

катуша
катюга
катюжний
катя!
ках!
кахель
кахельний
кахельник
кахи
кахикати
кахкати
кахльовий
кахля
кахляний
кахнути
кахоль
кахольний
кацалап
кацап
кацапеня
кацапка
кацапня
кацапський
кацапчик
кацапщина
кацапюга
кацарівна
кацубнути
каця
кач!
кача
качаванка
качалка
качалковий
качалкувати
качало
качальня
качальце
качан
качанистий
качанка
качанний
качання I
качання II
качановий
качаня
качати
качатина
качатися
качатко
качатник
качаточко
качачий
каченя
качер
качество
качечка
качильці
качиний
качка
качковал
качконогий
качнутися
качня
качор
качористий
качулея
качулка
качуляти
качур
каччин
каша
кашевок
кашель
кашечка
кашиця
кашка
кашкет
кашкетовий
кашлюк
кашляти
кашний
кашник
кашовар
кашоварість
кашоварка
кашоварник
кашоварниця
кашоварський
каштан
каштановий
каштанчик
каштелян
каштелянство
каштелянський
каювання
каювати
каюк
каюта
каючок
каюшина
каяний
каяння
каянський
каятися
квадра
квадранець
квадрат
квадратовий
квадратувати
квадровий
квак
квакання
квакати
ква-ква!
квакун
кванька
квап
квапити
квапитися
Грюкотне́ча, -чі, ж. = Грюкнява.
Крутобережно нар. = крутобережисто. Як же ми роз'їдемось, коли місточок маленький? Вертай назад! — Еге! перший ізнов каже: як я поверну, коли, бач, крутобережно. Кв. II. 40.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979.  
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе. Чуб. І. 301.
Нас спонсорують: