Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копно

Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПНО"
Гарука, -ки, об. Сварливый человѣкъ. Вх. Зн. 9.
Доска́кувати, -кую, -єш, сов. в. доскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Доскакивать, доскакать. Доскакує Сомко із Шрамом до провалля. К. ЧР. 169.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.
Нага́льно нар. 1) Спѣшно. 2) Внезапно. 3) Бурно, порывисто. Нагально дише.
Підсубійний, -а, -е. Подливной. Підсубійне колесо у млині. Підсубійний млин. Kolb. І. 61.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. ЗОЮР. I. 287. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Рудч. Ск. І. 186. Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки. Драг. 340. 2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу. Грин. III. 302.
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Родичка, -ки, ж. Родственница. Поблагословила молодих якась родичка замісто матері. Левиц. І. 333.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах. К. Псал. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.