Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копно

Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПНО"
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Заві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заві́ситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. Гол. До осичини прийшов і завішався на осичині. О. 1861. X. 53. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку. Гол. І. 196.
Повідслужувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и відслужити, но во множествѣ.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали. Чуб. V. 539.
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий. Стор. І. 243.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Трупкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: кричать. Гавран трупкат. Вх. Уг. 271.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий. Вх. Зн. 73.
Хорунжівна, -ни, ж. Дочь хорунжаго. На ярмарку бачив він хорунжівну Олену. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.