Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кликотіти
климат
клин
клинець
клиння
клинок
клинтух
клинуватий
клинцювання
клинцювати
клинчастий
клинчик
клинчук
клич
клиша
клишавий
клишаво
клишоногий
клін
клінно
кліпавка
кліпайка
кліпати
кліпка
кліпкати
кліпко
клітка
клітчастий
кліть
клішня
клішонегий
кліщ
кліщик
кліщі
кло
клобук
клобукарь
клобучаний
клобучина
клобучити
клобучі
кловак
клокічка
клокуша
клонити
клонитися
клопитися
клопіт
клопітний
клопітно
клопота
клопотати
клопотатися
клопотія
клопотливий
клопотний
клопотно
клопотня
клопоточка
клопотун
клопотуха
клотити
клохтіти
клочаник
клочанка
клочкуватий
клоччя
клоччяний
клуб
клубатий
клубетувати
клубок
клуботатися
клубочок
клубук
клумакуватий
клумля
клунище
клунок
клунька
клуня
клус
клусувати
кльоб
кльок
кльока
кльокати
кльомзати
кльон
кльоф
кльочити
кльочка
клюба
клюбака
клюбачитися
клювак
клювати
клюга
клюй-дерево
клюк! I
клюк II
клюка
клюкати
клюква
клюпа
клюпати
клюпач
клюсак
клюска
клюхта
клюцак
ключ
ключа
ключарь
ключенько
ключечка
ключик
ключина
ключиння
ключиця
Зажи́н, -ну, м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Лесть, -ти, ж. = лестощі. Рк. Левиц. Смерть лести не знає. Ном. № 8252. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. Чуб. ІІІ. 17. ле́стю упадати. Поддабриваться. Сидить Гриць на важниці, тяженько здихає, а до його чорнявая лестю упадає. Чуб. V. 1038.
Лівар, -ру, м. 1) Ливеръ, орудіе для переливанія жидкостей изъ бочки. Радом. у. 2) Машина съ воротомъ и винтомъ для подыманія повозки при смазкѣ. Радом. у.
Наступати, -па́ю, -єш, сов. в. наступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Наступать, наступить на что. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 2) Надвигаться, надвинуться, подходить, подойти. Наступає чорна хмара. Н. п. 3) Наступать, наступить, нападать, напасть. 4) Наставать, настать. Весна наступає.
Обертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. Грин. III. 651. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Чуб. І. 147. Обертається й озирається Марина. Левиц. І. 83. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Чуб. V. 264. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. О. 1862. III. 32. 3)до кого, чого. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523. 4)з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. Грин. III. 641. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. МВ. (КС. 1902. X. 144). Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. Гол. IV. 494. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 8)чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Мет. 257. Обернися порося на карася. Ном. № 119. В сумне стогнання обертались речі. К. ХП. 52.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Печенина, -ни, ж. = печеня. Угор.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: