Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритарство

Коритарство, -ва, с. Выдѣлка кори́т. Шух. І. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТАРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТАРСТВО"
Відкозакувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми. Стор. МПр. 152.
Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Рудч. Ск. II. 171. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. МВ. І. 40. Сядь, погомони. ЗОЮР. І. 48.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Поснувати, сную, -єш, гл. Сдѣлать основу для ткани; протянуть нитки. Що по нашім двору чорним шовком та посноване. Грин. ІІІ. 470.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха. Левч. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТАРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.