Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корито

Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. Ив. 36. 5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум. кори́течко, коритце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТО"
Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Знаюка, -ки, об. Знатокъ. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Коробейник, -ка, м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ. Желех.
Лебедин, -на, м. Лебедь самецъ. Шкода того лебедина, що високо літає. Чуб. V. 567.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Папіра, -ри, ж. Бумага, документа. Треба всякую папіру привести як раз до шниру. Котл. Од. 491.
Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Росквасити Cм. росквашувати.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L. Анн. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.