Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. 2) = забіжний.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Лапа, -пи, ж.
1) Лапа. Пише як сорока лапою.
2) Рычагъ въ валу, подымающій толчею въ ступѣ.
3) Лапчатый ломъ, т. е. съ двумя пальцами. Ум. лапка, лапочка. Ув. Лапище.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Посхоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Посхоплювались усі — да навтіки. Жиди посхоплювались да, піднявши манатки, так і майнули. Посхоплювались ми на віз.
Приставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Вже ж і моя сестра п'ятий рік як до Бога приставилась.
Пританцьовувати, -вую, -єш, гл. Пританцовывать. Він приспівував і пританцьовував, узявшись в боки.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору.
Худопахолок, -лка, м.
1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки.
2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка.
