Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінь

Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ном. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Гліб. Хріну корінчик. Г. Барв. 66. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЬ"
Автобиоґра́фия, -фиї, ж. Автобіографія. Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів. К. Х. ІІ. 41.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Підманити Cм. підманювати.
Повидати, -даю, -єш, гл. Повидать. Виведи нас з хати на двір погуляти, світа повидати. Грин. III. 487. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало. ЗОЮР. І. 271.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Поторжка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки. Лебед. у.
Роздоїтися Cм. роздоюватися.
Роз'єднувати, -ную, -єш, сов. в. розєдна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разъединять, разъединить.
Швея, швеї, ж. = швайка 6. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.