Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корінь

Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ном. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Гліб. Хріну корінчик. Г. Барв. 66. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРІНЬ"
Відколупати Cм. відколуплювати.
Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. Мет. 392. К. Досв. 102. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Грин. ІІІ. 603. Ум. Дністрочок. Чуб. V. 82.
Ирститися, -рщуся, -стишся, гл. = хреститися. Шух. І. 38, 212.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Колисатися, -шу́ся, -шешся, гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро. МВ. ІІІ. 98.
Любове́ць, -вця́, м. Любитель. Козелецк. у.
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Попереміняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и перемінити, но во множествѣ. Попереміняла йому усе плаття, нагодувала його, напоїла. Чуб. II. 469.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. ЗОЮР. І. 251. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко! Г. Барв. 280.
Тихіський, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.