Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кедрина
кедровий
кедруша
кедь
кежінь
кей
кейло
кейловий
келарь
келев
келенька
келеп
келеф
келех
келиця
келієчка
келійка
келіх
келішок
келія
келтувати
кельбух
кельня
келюх
кемзувати
кендериця
кенді
кендюх
кендюховий
кендюшок
кендя
кеп
кепень
кепеняк
кепкування
кепкувати
кепотво
кепський
кепсько
кептар
керва
кервель
керез
керея
керинниця
керлиба
керма
керманич
кермек
кермецький
керпець
керсет
керсетка
кертина
кертичина
кертовиння
керування
керувати
керунок
кесарик
кесарів
кесарський
кесарь
кете
кетяг
кефала
кецка
кець-кець!
кешеня
кзамент
кзаментувати
кибалиця
кибалка
кибета
кибисть
кибіт
кив! I
кив II
кива
кивання
кивати
киватися
кивач
кивень
кивер
кивнути
кивун
кивуха
киги!
кигик
кигикання
кигикати
кигитка
кигиця
кидальник
кидати
кидатися
кидик
кидь I
кидь! II
кизлик
кизяк
київ
київський
кий I
кий II
кийкуватий
кийовий
кийок
кийочок
кика
кикати
кикіть
кикнути
кила
килавець
килавий
киликати
килим
килимниця
Бадя, (ді м.?) Лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Відпущення, -ня, с. Отпущеніе. Відпущення гріхів од Господа.... добуде. Стор. МПр. 39.
Калавурити, -рю, -риш, гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78.
Му́скати, -каю, -єш, гл. Приглаживать. Гол. Од. 73.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Поїд, -ду, м. Съѣденіе. поїдом ї́сти. Заѣдать. в пої́д. Сколько можно съѣсть. На луках паші не в поїд. Лебед. у.
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?) Козел. у.
Скочка, -ки, ж. 1) Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 267. 2) мн. Раст. а) Sempervivum hirtum L. ЗЮЗО. І. 136. б) Sempervivum tectorum L. ЗЮЗО. І. 136.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав. Ном. № 7050.
Нас спонсорують: