Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кедрина
кедровий
кедруша
кедь
кежінь
кей
кейло
кейловий
келарь
келев
келенька
келеп
келеф
келех
келиця
келієчка
келійка
келіх
келішок
келія
келтувати
кельбух
кельня
келюх
кемзувати
кендериця
кенді
кендюх
кендюховий
кендюшок
кендя
кеп
кепень
кепеняк
кепкування
кепкувати
кепотво
кепський
кепсько
кептар
керва
кервель
керез
керея
керинниця
керлиба
керма
керманич
кермек
кермецький
керпець
керсет
керсетка
кертина
кертичина
кертовиння
керування
керувати
керунок
кесарик
кесарів
кесарський
кесарь
кете
кетяг
кефала
кецка
кець-кець!
кешеня
кзамент
кзаментувати
кибалиця
кибалка
кибета
кибисть
кибіт
кив! I
кив II
кива
кивання
кивати
киватися
кивач
кивень
кивер
кивнути
кивун
кивуха
киги!
кигик
кигикання
кигикати
кигитка
кигиця
кидальник
кидати
кидатися
кидик
кидь I
кидь! II
кизлик
кизяк
київ
київський
кий I
кий II
кийкуватий
кийовий
кийок
кийочок
кика
кикати
кикіть
кикнути
кила
килавець
килавий
киликати
килим
килимниця
Гатка, -ки, ж. Гать, небольшая плотина. Од гатки до гатки ходить по Росі великий порон. Левиц. І. 94. Ой піду ж бо я ту гатку гатити, щоб добре було до дівчини ходити. Ум. гатонька, гаточка. Я до гаточки, — гаточка загачена, я до дівчини, — дівчина заручена. Грин. III. 222.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2)хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Оббіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обібра́тися, обберуся, -решся, гл. 1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. Полт. 2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп'яхи обібралася. 3) Находиться, найтись, выискаться. К. (О. 1862. III. 23). Обібрався такий то хазяїн... Драг. 3. Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. АД. II. 3. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. Лукаш. 41. 4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ. Чуб. І. 243.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Провірити Cм. провіряти.
Роспочинати, -на́ю, -єш, сов. в. роспочати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Позабувала все, що там роспочала робити. МВ. ІІ. 23. Ще ти недавно роспочав жити. Г. Барв. 177. Ворог і роспочав війну упять. Грин. І. 187. Роспочали молотити. Грин. II. 206.
Сіва, -ви, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Чотирнадцять, -ти и -тьох числ. Четырнадцать. К. Іов. 96.
Нас спонсорують: