Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кедрина
кедровий
кедруша
кедь
кежінь
кей
кейло
кейловий
келарь
келев
келенька
келеп
келеф
келех
келиця
келієчка
келійка
келіх
келішок
келія
келтувати
кельбух
кельня
келюх
кемзувати
кендериця
кенді
кендюх
кендюховий
кендюшок
кендя
кеп
кепень
кепеняк
кепкування
кепкувати
кепотво
кепський
кепсько
кептар
керва
кервель
керез
керея
керинниця
керлиба
керма
керманич
кермек
кермецький
керпець
керсет
керсетка
кертина
кертичина
кертовиння
керування
керувати
керунок
кесарик
кесарів
кесарський
кесарь
кете
кетяг
кефала
кецка
кець-кець!
кешеня
кзамент
кзаментувати
кибалиця
кибалка
кибета
кибисть
кибіт
кив! I
кив II
кива
кивання
кивати
киватися
кивач
кивень
кивер
кивнути
кивун
кивуха
киги!
кигик
кигикання
кигикати
кигитка
кигиця
кидальник
кидати
кидатися
кидик
кидь I
кидь! II
кизлик
кизяк
київ
київський
кий I
кий II
кийкуватий
кийовий
кийок
кийочок
кика
кикати
кикіть
кикнути
кила
килавець
килавий
киликати
килим
килимниця
Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл. 1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. ЗОЮР. І. 213. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14. 3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448. 4) Ду́мку дба́ти. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сова думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. Чуб. V. 710. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. МВ. ІІ. 98. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Г. Барв. 387. Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Зневажно нар. = зневажливо. Левч. 83, 121.
Иржа, -жі, ж. = ржа. Було так і їсть, як иржа залізо. МВ. І.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Поросплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, развестися. Як поросплоджувались (пани), так погано стало. Драг. 217.
Просвіта, -ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. Ком. Пр. № 1003. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. Морд. II. 27. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен. Левиц. Пов. 21.
Прославляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прославити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. К. Іов. 91.
Частування, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Нас спонсорують: