Засміши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уморить со смѣху. Засмішив мене.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Нашийниця, -ці, ж.
1) Ожерелье, монисто.
2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Новоприхожий, -а, -е. Недавно пришедшій, поселившійся.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ум. празничок.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Старливий, -а, -е. Старательный. Які ми старливі, як ми для вас працюємо.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.