Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Виживатися, -ваюся, -єшся, сов. в. вижитися, -живуся, -вешся, гл. Истрачивать, истратить все, израсходовать. Нема за що й соли купити, — так вижився.
Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують.
Кородкий, -а, -е. Вольной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає.
Ми́нтус, -са, м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ , вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваемые нищимъ и пр. Там би мати минтусами краденими годувала. Cм. мантули, мантулки.
Печільниця, -ці, ж. Женщина, пекущая хлѣбъ. Не вмію я пасок пекти. Бач, яка я печільниця, що треба показувать.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Черепушка, -ки, ж.
1) = черепи́нка.
2) Шутливо: рюмка.
3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Ум. черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку.
