Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коправий

Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРАВИЙ"
Вибавити, -ся. Cм. вибавляти, -ся.
Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Жовні́рський, -а, -е. Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Запрелю́тий, -а, -е. Очень злой. Вх. Зн. 34.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Вас. 209. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють. Мнж. 9.
Острішниця, -ці, ж. = острішок 2. Вх. Зн. 45.
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда. ЗОЮР. II, 23.
Примова, -ви, ж. Заговоръ (знахарскій).
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры. Ив. 13.
Шпильок, -лька, м. Ум. отъ шпиль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.