Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коправий

Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРАВИЙ"
Бородавканя, -ні, ж. = ропавка. Желех.
Бузівок, -вка, м. Годовалый теленокъ. Вас. 197.
Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Заті́яти Cм. затівати.
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу. Н. Вол. у.
Неспогадано нар. 1) Неожиданно. 2) Невообразимо, неизъяснимо.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Почелядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть слугой, нанятымъ работникомъ.
Розсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсікти, -січу, -чеш, гл. Рассѣкать, разсѣчь. Грин. ІІІ. 587. Мечем гострим розсікає і о камінь розбиває. Чуб. III. 364.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.