Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коренастий

Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНАСТИЙ"
Бобруниця, -ці, ж. Насѣк. = сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка. Мнж. 170.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Зростати, -та́ю, -єш, сов. в. зрости, -сту, -теш, гл. Выростать, вирости. Єсть у мене сестра менша, без мене зросла. Мет. 32. Без щастя Зросла, а без долі вродилася. Мет. 80. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19.
Округа, -ги, ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у.
Поливати, -ва́ю, -єш, сов. в. полити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Чуб. V. 210. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами. Чуб. V. 336. 2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. І. 264.
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали. Черниг. у.
Сажотрус, -са, м. Трубочисть. Конст. у.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Щебетнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ щебетати. Дай водиці напитися, дівчино хороша! — Та чому ні, — щебетнули, — ось вода погожа. Млак. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕНАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.