Бігчи, бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти.
Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ).
Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Клене олимпських, єретик.
Перепадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перепастися, -паду́ся, -де́шся, гл. Исхудать, истощиться. Наївся — як бик, перепався — як смик.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus.
Савул, -ла, савула, -ли, м. = осавул, осавула.
Садиба, -би, ж. Усадьба. Не було ні садиби, ні кроку землі.
Хижак, -ка, м. Хищникъ. Настигає хижаків у полі. Хижаки добро його розносять.
