Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Валов'яний клубок.
Ватажко, -ка, м. = ватажок.
Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв?
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес.
Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Сиві кабани усе поле залягли. Великая худобонька все подвір'я заляже. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Заляжу до завтрього. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Залягли вони на нас у балці. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла.
Киця, -ці, ж.
1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха.
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене.
Нані́с, -но́су, м. Наносъ.
Очеретянка, -ки, ж. Птица: Silvia arundinacca.