Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корабель

Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАБЕЛЬ"
Вициркнути Cм. вициркувати.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Костяний и косцяний, -а́, -е́ = кістяний. На тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Рудч. Ск. Баба-Яга — косцяна нога. Ном. № 241.
Непохитний, -а, -е. Стойкій. Желех.
Призба, -би, ж. Заваленка. Чуб. VII. 380.
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРАБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.