Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольокатор
кольфарба
колюватина
колюки
колюх
колюча
колючий
колючка
колюшенний
колющий
коляда
колядин
колядка
колядний
колядник
колядниця
колядниченько
колядування
колядувати
колядчаний
коляк
коляка
коляндра
коляр
коляса
колястра
кома
комана
команда
командєрство
командувати
команиця
команка
комарик
комаристий
комариця
комарище
комарів
комарник
комарня
комарь
комаха
комашина
комашитися
комашка
комашниця
комашня I
комашня II
комедія
комедіянський
комель
коменда
комендант
комендерувати
комета
комети
комиз
комиза
комизитися
комин
коминне
коминок
коминотрус
коминяр
комисар
комиш
комишитися
комін
комір
комірка
комірне
комірник
комірницький
комірниця
комірниченько
коміронька
комірчина
коміть
комлик
комнір
комод
комолий
комонний
комонник
комонниця
комонно
комонь
комора
коморити
коморячий
компанист
компанієць
компанійський
компанія
компанувати
компанчик
компас
комперя
комперянка
комплик
компонування
компонувати
компонуватися
комфорт
конанійко
конання
конати
конвалія
конвой
кондак
кондійка
кондричитись
кондури
кондяк
коненько
коненя
конець
конечне
конечний
конечно
Вицупити, -плю, -пиш, гл. Вытащить. Инколи вицупить риби і на дві цілих мажі. Рудч. Ск. II. 172.
Кудля, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе. Екатер. г.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. Н. п. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? Св. Л. 60. А шо, нагнала я вам холоду? Черниг. г. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49. 3) Прогонять, прогнать. Желех. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5)горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. І. 91.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець. Лебед. у.
Розбігатися 1, -га́юся, -єшся, сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком. Чуб. V. 909. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).
Снітистий, -а, -е. Съ головней (о хлѣбѣ). Желех.
Спізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Спізнюся, то мати проведуть. МВ. І. 157.
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу. Чуб. III. 199.
Нас спонсорують: