Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольокатор
кольфарба
колюватина
колюки
колюх
колюча
колючий
колючка
колюшенний
колющий
коляда
колядин
колядка
колядний
колядник
колядниця
колядниченько
колядування
колядувати
колядчаний
коляк
коляка
коляндра
коляр
коляса
колястра
кома
комана
команда
командєрство
командувати
команиця
команка
комарик
комаристий
комариця
комарище
комарів
комарник
комарня
комарь
комаха
комашина
комашитися
комашка
комашниця
комашня I
комашня II
комедія
комедіянський
комель
коменда
комендант
комендерувати
комета
комети
комиз
комиза
комизитися
комин
коминне
коминок
коминотрус
коминяр
комисар
комиш
комишитися
комін
комір
комірка
комірне
комірник
комірницький
комірниця
комірниченько
коміронька
комірчина
коміть
комлик
комнір
комод
комолий
комонний
комонник
комонниця
комонно
комонь
комора
коморити
коморячий
компанист
компанієць
компанійський
компанія
компанувати
компанчик
компас
комперя
комперянка
комплик
компонування
компонувати
компонуватися
комфорт
конанійко
конання
конати
конвалія
конвой
кондак
кондійка
кондричитись
кондури
кондяк
коненько
коненя
конець
конечне
конечний
конечно
Байдачник, -ка, м. Рабочій на байдаку.
Видумати Cм. видумувати.
Гуро́чковий, -а, -е. Одна изъ разновидностей зеленаго цвѣта (о матеріи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий. Г. Барв. 338.
Завива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -в'ю́, -є́ш, гл. 1) Завивать, завить, свивать, свить. Ой зав'ю вінки та на всі святки. Чуб. ІІІ. 190. 2) Заворачивать, завернуть, обматывать, обмотать, обертывать, обернуть, повязывать, повязать; налагать, наложить повязку. Скину опончу, зав'ю ніжки. Чуб. V. 115. Молодії молодиці, завивайте головиці. Чуб. III. 47. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав, червоною китайкою завивав. АД. І. 250. 3) То же, что и покрива́ти, покри́ти новобрачную, а также дѣвушку, имѣющую ребенка. Переносно: покри́ти ді́вчину — обольстить дѣвушку. Желех.
Омоскалити, -ся. Cм. омоскалювати, -ся.
Пайматчин, -на, -не. = паніматчин. В пайматчину одігся бронь. Котл. Ен. VI. 74.
Переинчити, -чу, -чиш, гл. = переиначити.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
Хабалиця, -ці, ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.
Нас спонсорують: