Витупати, -паю, -єш, гл.
1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи?
2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
На́кри́во нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе.
Ободяритися, -рюся, -ришся, гл. Оправиться, окрѣпнуть. Кінь був плохий, та замучений, а тепер ободярився.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Поганяйло коло коней. 2) Бичъ, кнутъ.
Розрізка, -ки, ж. 1) Разрѣзъ. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив.
Скликання, -ня, с. Созываніе.