Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красота
красотворний
красотка
красочка
красти
крастися
красування
красувати
красуватися
красулька
красуля
красунок
красуня
красуха
крась
красюк
красючка
крата
крашанка
крашеник
крашениці
крашеняк
кращати
краще
кращий
кращіти
кращішати
кращіший
краяння
краяти
краятися
кревавий
кревний
кревність
кревно
креденець
крежити
крейда
крейдяний
крейдянка
креймах
крекотень
кректати
креля
кремезливий
кремезний
кременина
кременистий
кремениця
кремізний
кремінець
кремінний
креміння
кремінчик
кремінь
кремпілець
кремпіль
кремсати
крем'ях
креніль
креп
крепак
крепацтво
крепацький
крепачка
крепити
креплики
кресак
кресало
кресання
кресаночка
кресаня
кресати
кресатися
кресиво
креснути 1
креснути 2
кресь!
крет
кретівка
кречет
кречний
кривак
криванжа
кривда
кривдити
кривдиця
кривдний
кривдно
кривдонька
кривдочка
кривдуватися
кривенький
кривесенький
кривий
кривина
кривити
кривитися
кривісінький
криво
кривобедрий
кривобедро
кривобокий
кривовірний
кривов'язий
кривоголовий
криводушний
кривоклубий
кривомовий
кривоніг
кривоніс
кривоногий
кривоокий
кривопикий
кривоплекий
кривоприсяга
кривоприсяжний
кривоприсяжство
кривоп'ятий
криворотий
Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. Чуб. І. 125. 2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки. Вас. 203.
Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas. Лв. 98.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне. 2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться. Чуб. V. 1066.
Поденниця, -ці, ж. Поденщица. Черниг. у. Ум. поде́нничка.
Тарадайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Котл. Ен. VI. 33. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ном. № 11439. Ум. тарадаєчка.
Четверик, -ка, м. Четверикъ, четверка. Пішов четвериком орать. Рудч. Ск. І. 180. Ум. четверичо́к.
Щава, -ви, ж. 1) Щавель, Rumex. Вх. Пч. II. 36. 2) Кислая жидкость, сваренная изъ молочной сыворотки или хлѣбнаго квасу, хлѣбныхъ зеренъ, сухарей и квасцовъ, — въ ней варятъ шерстяныя нитки прежде окраски ихъ кошенилью. Н. Вол. у. 3) Кислые минеральныя воды. Вх. Лем. 487.
Нас спонсорують: