Болгарщина, -ни, ж. Болгарія.
Брехака, -ки, об.
1) = брехун, брехуха.
2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. Ум. брехачка.
Вовченько, -ка, м. Ум. отъ вовк.
Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Гуджа́, гуджга́!, меж. = Гиджга. А тю його! гуджга!
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій.
Зікра́тий, -а, -е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить.
Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться.
Обаряти, -ря́ю, -єш, гл. = варитися. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте.