Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Дівчина, затулившись руками, ридає. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Ти мене поранила дуже. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив.
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам.
Прикоротити Cм. прикорочати.
Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл.
1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести?
2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Да й примітало сніжком білесеньким.
Співливий, -а, -е. = співучий. Які співливі баби. г. Соловей инший удасться дуже співливий.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах.
Узварець, -рцю, м. Ум. отъ узварь.