Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красота
красотворний
красотка
красочка
красти
крастися
красування
красувати
красуватися
красулька
красуля
красунок
красуня
красуха
крась
красюк
красючка
крата
крашанка
крашеник
крашениці
крашеняк
кращати
краще
кращий
кращіти
кращішати
кращіший
краяння
краяти
краятися
кревавий
кревний
кревність
кревно
креденець
крежити
крейда
крейдяний
крейдянка
креймах
крекотень
кректати
креля
кремезливий
кремезний
кременина
кременистий
кремениця
кремізний
кремінець
кремінний
креміння
кремінчик
кремінь
кремпілець
кремпіль
кремсати
крем'ях
креніль
креп
крепак
крепацтво
крепацький
крепачка
крепити
креплики
кресак
кресало
кресання
кресаночка
кресаня
кресати
кресатися
кресиво
креснути 1
креснути 2
кресь!
крет
кретівка
кречет
кречний
кривак
криванжа
кривда
кривдити
кривдиця
кривдний
кривдно
кривдонька
кривдочка
кривдуватися
кривенький
кривесенький
кривий
кривина
кривити
кривитися
кривісінький
криво
кривобедрий
кривобедро
кривобокий
кривовірний
кривов'язий
кривоголовий
криводушний
кривоклубий
кривомовий
кривоніг
кривоніс
кривоногий
кривоокий
кривопикий
кривоплекий
кривоприсяга
кривоприсяжний
кривоприсяжство
кривоп'ятий
криворотий
Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Бруснина, -ни, ж. = брусленина. Вас. 161.
Виконати I, -наю, -єш, гл. Вымереть, перемереть. Щоб наші вороги виконали до ноги. Грин. ІІІ. 188.
Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. Долина глибока, а могила висока. Мет. 79. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. Мет. 65. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина. Стор. І. 99.
Подостругувати, -гую, -єш, гл. Дострогать (во множествѣ).
Постарувати, -ру́ю, -єш, гл. Распоряжаться нѣкоторое время въ качествѣ старшаго.
Пувка, -ки, ж.великоцвітна. Раст. Crepis grandiflora. Шух. І. 20.
Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Нас спонсорують: