Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копишник

Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИШНИК"
Зла́мок, -мку, м. Отломокъ. Коса поламалась, так я один зламок потребив, а другий ще є. Черк. у.
Пересідлати Cм. пересідлувати.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали. Федьк. І. 29.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Потерчук, -ка, м. = потерча. Вх. Зн. 54.
Правуватися, -вуюся, -єшся, гл. Судиться съ кѣмъ, тягаться. Не я над їм суддя: усе товариство з їм пробуватиметься. К. ЧР. 246. Іван пробується з Яремою за якісь гроші. Н. Вол. у. Років десять назад правувався б ти зо мною за це порохом та кулею. К. ЧР. 77. Не будуть ся люде в правах правувати. ЕЗ. V. 241.
Різниці, -ць, ж. 1) Войни, скотобойни. Лемішка випасував на степах товар до різниш. Левиц. І. 239. 2) Мясная лавка, мясной рядъ. Пристав, мов собака до різниць. Ном. № 9567.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки 3. Мил. 149.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.