Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куновий
куночка
кунпанія
кунтуш
кунштація
кунштик
кунштовий
куня
куняти
куп I
куп II
купа
купава
купавка
купайла
купайло
купайловий
купайлочка
купайлочко
купала
купалий
купалка
купало
купаловий
купалочка
купалочко
купальний
купальник
купальниця
купальночка
купальня
купанина
купанка
купання
купатень
купати
купатися
купека
купер
купервас
купецтво
купець
купець 2
купецький
куп'єваха
купило
купина
купинястий
купинясто
купити
купитися
купі!
купівля
купіль
купільник
купільниця
купінка
купка
купки
купленина
купля
купляти
купний
купований
купоньки
купочка
купочки
купочок
купра
купражити
купратий
куприк
куптитися
купування
купувати
купусі
купцем
купці
купцівна
купцювати
купча
купчак
купчастий
купчик
купчик 2
купчина
купчити
купчитися
купчиха
купчиця
куп'я
кур I
кур! II
кура 1
кура 2
курай
курайниця
куратор
курах
курашка
курбало
курбели вбивати
курбелити
курбельоха
курбелювати
курбет
курва
курваль
курвалькуватий
курвити
курвій 2
курган
кургикати
кургон
курделиця
курдель
курдимон
курдупель
курдюк
куревиця
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Побільшити, -шу́, -ши́ш, гл. Увеличить.
Поперекришувати, -шую, -єш, гл. Нашинковать, накрошить мельче. Треба капусту дрібніше поперекришувати. Черниг. у.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Похвала, -ли, ж. 1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали. Г. Барв. 9. 2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха. К. МБ. XII. 280. 3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. ЕЗ. V. 208. На похвалу сорока яйцем похвалиться. Ном. № 425.
Прибавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. ІІІ. 103.
Танана II, -ни, ж. Употребл. только въ загадкѣ для обозначенія макітри. Отака танана. Ном. № 395, стр. 301.
Нас спонсорують: