Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куновий
куночка
кунпанія
кунтуш
кунштація
кунштик
кунштовий
куня
куняти
куп I
куп II
купа
купава
купавка
купайла
купайло
купайловий
купайлочка
купайлочко
купала
купалий
купалка
купало
купаловий
купалочка
купалочко
купальний
купальник
купальниця
купальночка
купальня
купанина
купанка
купання
купатень
купати
купатися
купека
купер
купервас
купецтво
купець
купець 2
купецький
куп'єваха
купило
купина
купинястий
купинясто
купити
купитися
купі!
купівля
купіль
купільник
купільниця
купінка
купка
купки
купленина
купля
купляти
купний
купований
купоньки
купочка
купочки
купочок
купра
купражити
купратий
куприк
куптитися
купування
купувати
купусі
купцем
купці
купцівна
купцювати
купча
купчак
купчастий
купчик
купчик 2
купчина
купчити
купчитися
купчиха
купчиця
куп'я
кур I
кур! II
кура 1
кура 2
курай
курайниця
куратор
курах
курашка
курбало
курбели вбивати
курбелити
курбельоха
курбелювати
курбет
курва
курваль
курвалькуватий
курвити
курвій 2
курган
кургикати
кургон
курделиця
курдель
курдимон
курдупель
курдюк
куревиця
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
Дій IІ, до́ю, м. Доеніе, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягять її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде. Канев. у.
Омаль нар. Обмаль.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові. Рудч. Ск. І. 132.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Ном. № 6139. Високе чоло гетьманське. МВ. І. чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Ном. № 9276. Сим. 234. Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. Мет. 41. чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! К. ЦН. 173. бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. Грин. III. 497. бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. МУЕ. III. 117. (Черниг.). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. Вас. 191. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Ном. № 10287. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. Мкр. Г. 45. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. Шух. I. 116, 117. 5) Передняя часть гончарной печи. МУЕ. І. 60. (Черниг.). 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. Шух. I. 179, 181. 7) Самое лучшее, отборное. Рудч. Ск. II. 134. Вас. 203. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Камен. у. Ум. чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Мкр. Г. 36. Cм. еще чолко.
Нас спонсорують: