Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куновий
куночка
кунпанія
кунтуш
кунштація
кунштик
кунштовий
куня
куняти
куп I
куп II
купа
купава
купавка
купайла
купайло
купайловий
купайлочка
купайлочко
купала
купалий
купалка
купало
купаловий
купалочка
купалочко
купальний
купальник
купальниця
купальночка
купальня
купанина
купанка
купання
купатень
купати
купатися
купека
купер
купервас
купецтво
купець
купець 2
купецький
куп'єваха
купило
купина
купинястий
купинясто
купити
купитися
купі!
купівля
купіль
купільник
купільниця
купінка
купка
купки
купленина
купля
купляти
купний
купований
купоньки
купочка
купочки
купочок
купра
купражити
купратий
куприк
куптитися
купування
купувати
купусі
купцем
купці
купцівна
купцювати
купча
купчак
купчастий
купчик
купчик 2
купчина
купчити
купчитися
купчиха
купчиця
куп'я
кур I
кур! II
кура 1
кура 2
курай
курайниця
куратор
курах
курашка
курбало
курбели вбивати
курбелити
курбельоха
курбелювати
курбет
курва
курваль
курвалькуватий
курвити
курвій 2
курган
кургикати
кургон
курделиця
курдель
курдимон
курдупель
курдюк
куревиця
Ага́рський и агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. АД. І. 186. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Ib. 190. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило. Шевч. 255.
Агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. АД. І. 186. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Ib. 190. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило. Шевч. 255.
Воложити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.
Дві́рня, -ні, ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Натикати I, -ка́ю, -єш, сов. в. наткати, -тчу, -тче́ш, гл. 1) Только въ с. в.: наткать извѣстное количество. 2) Ткацкимъ способомъ дѣлать, сдѣлать узоры на ткани. Натикати квітки. Лебед. у.
Папіровий, -а, -е. = паперовий. Папірові ручки. Чуб. V. 18.
Роботяй, -тяя, м. = роботяга. Черк. у.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Шевч. Ступай сміло: куля не візьме. ЗОЮР. І. 97. Широко ступав Марко. Стор. МПр. 25. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Грин. III. 384. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Ном. № 3189. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. МВ. (О. 1862. III. 47). ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь. Г. Барв. 540.
Устати Cм. встати.
Нас спонсорують: