За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
Заплод́жувати, -джую, -єш, сов. в. заплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, разводить, развесть.
Змеженіти, -ні́ю, -єш, гл. Снасть (о водѣ). Як змеженіє вода, тоді треба її гатити.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Пороспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ).
Рибальський, -а, -е. Рыболовный. Рибальське знаряддя.
Розласитися, -шуся, -сишся, гл. = розласуватися.
Русак, -ка, м. Крупная порода сельдей.
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
Шпантолити, -лю, -лиш, гл. Готовить, стряпать.
