Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки.
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. На згубу людей не можно в завод гнати. Де він робе мені на сухоту та на згубу.
Зорениця, -ці, ж. = зориця.
Клейнод, -да, м.
1) Драгоцѣнность.
2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Поле німіє. Біль німіє трохи.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний.
Сама ж. Въ им. пад. ед. ч. не употр., а лишь въ слѣд. выраженіи: брати у саму — размышлять, обдумывать.
