Висиня, -ні, ж. = височиня.
Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Запам'Ята́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Запомнить, удержать въ памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й незапам'ятаю. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. 2) Забыть.
Зва́бити Cм. звабляти.
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє.
Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим.
Колька, -ки, ж.
1) Колика, колотье. Русин каже: «іди в поле!» Полька каже: «колька коле». Марині неначе колька заколе в саме серце.
2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки.
Плекун, -на, м. Ягненокъ безъ матери, вскармливаемый козою.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.).
Удивитися Cм. удивлятися.
