Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знагла

Знагла нар. Внезапно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАГЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАГЛА"
Березонька, березочка, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Надку́шувати, -шую, -єш, сов. в. надкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Надкушивать, надкусить.  
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Потопити, -плю́, -пиш, гл. Потопить, затопить, утопить. Дітей потоплю і сам утоплюсь. Чуб. II. 13. Вона собі сина породили, в глибокому колодязі потопила. Чуб. V. 363.
Похимородити, -джу, -диш, гл. 1) = похимерувати. 2) Поколдовать нѣкоторое время.
Прадідівщина, -ни, ж. Наслѣдство, доставшееся отъ прадѣда. Желех.
Продір, -ра, м. = протір. ЕЗ. V. 188.
Соромливо нар. Стыдливо.
Суята, -ти, ж. Затруднительное положеніе, безпокойство. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАГЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.