Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарок

Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., Ha Укр. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОК"
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Користно нар. Полезно, выгодно. Чай користніше пити, ніж горілку. Канев. у.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
Нахаба, -би, ж. 1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене! 2) Нахальство.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Роздарити Cм. роздарувати.
Товаря, -ряти, с. Теленокъ, не взрослая штука рогатаго скота. Чи прийшли мої товарята з поля?
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. ТІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.