Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарок

Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., Ha Укр. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОК"
Вд... Cм. уд....
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Драглі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють. МВ. ІІ. 121.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Н. п.
Клечаний, а е Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клечальний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. Шевч. 418. клечані святки. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки. Ном. № 459.
Копистник, -ка, м. = копистка. Ум. копи́стничок. Сіли тато під мисничком, мамка татка копистничком. Чуб.
Орендарь, -ря́, м. Арендаторъ.
Скиргикати, -чу, -чеш, гл. Плохо пѣть. Хлопці, дівки.... скиргичуть колядки. КС. 1882. ХП. 624.
Циганка, -ки, ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. Чуб. V. 954. 2) мн. Раст. Clematis integrifolia Б. ЗЮЗО. І. 118. Ум. циганочка. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.