Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарок

Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., Ha Укр. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОК"
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Вимолот, -ту, м. Умолоть.
Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339.
Незрахований, -а, -е. Неисчислимый, несчетный. Скарб великий, незрахований. К. (О. 1861. VI. 30).
Оружжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. Рудан. І. 23. До оружжа: до хліба та до ножа. Ном. № 12278. Ум. оруженько. Мет. 239.
Риж, агу, м. Oryza satira L, рисъ. Ном. № 7558. Котл. Ен. IV. 67. ЗЮЗО. І. 130.
Розсип I, -пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72.
Роскохатися, -хаюся, -єшся, гл. Воспылать любовью. Бідахи, роскохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали, схнуть. МВ. (О. 1862. III. 40).
Спочивок, -вку, м. = спочив. Рудч. Чп. 254. Там собі безпечне девятого дня спочивок має. ЗОЮР. І. 37.
Цідивко, -ка, с. = цідилко. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.