Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знакомий

Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. К. Псал. 203. До порогів недалеко, знакома дорога. Морд. Знакомі люде дохожали улицею. МВ. ІІ. 104. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. Ном. № 9482.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКОМИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКОМИЙ"
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт. Желех.
Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Мохна́тий, -а, -е. Мохнатый; пушной. Звір мохнатий. Яка вона мохната, така невістка багата О. 1862. IV. 37.
Навтяки́ нар. Намекая. Навтяки буряки, щоб капусти дали. Чуб. І. 269.
Пересічка, -ки, ж. Перегородка. Нѣжин. у.
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Потиженно нар. Понедѣльно. Ціни не сказав, почому платитиме Трохимові, чи в день, чи потиженно. Кв.
Стрий, стрия, м. Дядя. Гн. II. 17.
Уюн, -на, м. = в'юн. Мнж. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАКОМИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.