Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарювати

Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЮВАТИ"
Блискітка, -ки, ж. Блестка.
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Креніль, -ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Борз. у. Ум. лузане́ць.
Нагина́ння, -ня, с. Нагибаніе. Желех.
Повисватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ). За ці м'ясниці мабуть усіх дівчат у нас повисватують. Черниг. у.
Позахлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Як підемо по воду та як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече. Богодух. у.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Судний 2, -а, -е.. Cм. судній.
Упомку нар. Памятно, полнится. Мені се добре впомку, що він кликав нас. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.