Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарювати

Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЮВАТИ"
Громови́ця, -ці, ж. Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала. Левиц. Пов. 240.
Посіяти, -сію, -єш, гл. 1) Посѣять. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. 2) Насмѣшливо: потерять. С-під очей у мене хто хоч бери, я не бороню, і своє усе посію. Г. Барв. 365.
Росперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. росперезатися, -жуся, -жешся, гл. Распоясываться, распоясаться. Прийшов додому, роздягсь, росперезавсь та й ліг. Кв. І. 120.
Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться.
Учінка, -ки, ж. = учіння. Чому не вивчив? — Яка Фе воно вчінка, як не дають книжок? Славяносерб. у.  
Ходьба, -би, ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв.
Царевич, -ча, м. = царенко. Рудч. Ск. II. 101.
Штрихало, -ла, с. Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.