Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарювати

Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЮВАТИ"
Дзе́ркало, -ла, с. Зеркало. Кв. Ном. № 5227. Ум. Дзе́ркальце. Ком. ІІ. 41. МВ. І. 25.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
Жажди́вий, -а, -е. = жадібний. Гол. ІІІ. 523.
Зая́трення, -ня, с. 1) О ранѣ: нагноеніе, воспаленіе. 2) Раздраженіе.
Обіддя, -дя, с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне. Левиц. І. 106.
Переповістися, -вімся, -вісися, гл.чого. Пересказать, передать. Ой коби я свого любка на годинку вздріла, я би му ся своєй кривди не переповіла. Гол. IV. 454.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист. К. ДС. 27.
Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Мнж. 6. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав. Котл. Ен. І. 6.
Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Св. Л. 217. Kolb. I. 65. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець: а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова. ЗОЮР. І. 148.
Шинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтягивать колесо шиной. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.