Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахожати

Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати. Мет. 347.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХОЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХОЖАТИ"
Бисаг, -га, м. = бесаг.
Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний. К. Бай. 20.
Гаргала, -ли, ж. Сосудъ для ношенія воды. Угор.
Жоло́бина, -ни, ж. Долинка между двумя возвышеніями. Лубен. у. Шух. І. 178. Ум. жоло́бинка. Cм. жоліб 6.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Згожа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Покрівський, -а, -е. = покрівний. Мороз хоч і покрівський, а бере за плечі Г. Барв. 301.
Примушувати Cм. примушати.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Уторжитися, -жуся, -жишся, гл. Выручиться. А що, карбованців п'ятдесят уторжилось, чи нії Лебедин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХОЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.