Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату.
Дорі́бок, -ро́бку, м. Заработокъ, прибытокъ. Щоб ти дорібку не мав.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває.
Макоцві́тний, -а, -е. Глупый; идіотичный. Макоцвітний чоловік.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Підра, -ри, підря, -рі, ж.
1) (підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ.
2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Нишпорив по підрях. Cм. подря.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Половинчастий, -а, -е. Створчатый. Половинчасті черепашки.
Улови, -вів, м. Ловитва, охота. Не тоді собак годують, як но влови йдуть. Ой поїдем на влови, на влови, товаришу мій! Нема мого пана дома, поїхав на влови.