Бережина, -ни, ж.
1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною?
2) бережина. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо.
За́падень, -дня, м. Углубленіе.
Куматися, -маюся, -єшся, гл. Кумиться. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Годі нам з ляшками куматись.
На-ро́здріб, нар. Въ розницу, по мелочамъ. Четвертей сто вапни продав я в-гурт, а останню, четвертей тридцяти, на-роздріб.
Нарозумі́ти 2, -мі́ю, -єш, гл. Взять въ толкъ, набраться умѣнья. Пани нарозуміли од мужиків, як хазяйнувати треба.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла.
Попідтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Подоткнуться (о многихъ). Чого це так наші дівчата попідтикалися? Через річку брести думають?
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться.
