Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знакомість

Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКОМІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКОМІСТЬ"
Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий. ЗОЮР. І. 263.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Укоренять. 2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кв. II. 19. Кого попало і корениш, і ганить. Стор. І. 53.
Обкіт, -ко́ту, м. Время рожденія овецъ. Александров. у. О. 1862. V. Кух. 32.
Пожовклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли. Шевч. 121.
Просуш, -ші, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 57.
Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАКОМІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.