Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. У нас вікна із віконницями.
Гардовина, -ни, ж. = гордовина.
Деся́тницький, -а, -е. Принадлежащій десятнику.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Зани́шпоритися, -рюся, -ришся, гл. Закопаться, углубиться во что.
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє.
Ляшо́та, -ти, ж. соб. = ляхва.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Ушиткий, -а, -е. = увесь. Винесла рибку й хліба скибку: на ж тобі, миленький, вечеру вшитку.
Цимбалист, -та; цимбалиста, -ти; цимбалистий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх.
