Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаха

Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХА"
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Заду́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. задуби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Обнажать, обнажить нижнюю часть тѣла.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Махо́та, -ти, ж. Колебаніе, качаніе.
Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Посолодко нар. Сладковато.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Спис, -са, м. Копье. Як ударить.... списом у груди. Мет. 454. Скоро настиг, зараз його і проколов списом. ЗОЮР. І. 120.
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю. Мир. ХРВ. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.