Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаха

Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХА"
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Доволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. доволочити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить бороновать послѣ посѣва. Моли б, Господи, до дощу доволочити. Харьк. у.
Заміша́ти Cм. замішувати.
Зменшити, -ся. Cм. зменшувати, -ся.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Наката́ти, -та́ю, -єш, гл. Сдѣлать чего-либо много. Ой напив, нагуляв, на сто рублів накатав. Чуб. V. 1091.
Наполягти́ся, -ля́жуся, -жешся, гл. Твердо рѣшиться. Наполігся пан одібрать у мене землю. Н. Вол. у.
Невидющий, -а, -е. Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив. Шевч. 257.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
Проженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Проухаживать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.