Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знатурити

Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТУРИТИ"
Баблятися, -ляюся, -єшся, гл. Копаться руками въ чемъ-либо жидкомъ, мягкомъ, напр. въ тѣстѣ; пачкаться. Бабляється з діжею од самого ранку, неначе дитина пічки копає. Левиц. КС. 111. Cм. бабратися.
Виноградовий, -а, -е. Виноградный.
В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Горі́шина, -ни, ж. 1) Орѣховое дерево, орѣховый кусть (въ послѣднемъ значеніи чаще употребляется: ліщина). Липки, гори шина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) Раст. a) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. Головайчик.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити. Св. Л. 187.
Перелізти Cм. перелазити.
Позгонити, -ню, -ниш, гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Узаочі нар. Заочно.
Усапатися, -паюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Филь, -лю, м. 1) Родъ, фамилія. З того филю. Вх. Зн. 75. 2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАТУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.