Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знатурити

Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТУРИТИ"
Варвар, -ра, м. Варваръ. Левиц. Пов. 316.
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Допомо́га, -ги, ж. Помощь, пособіе. Грин. II. 38. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. К. ЧР. 398. Я тобі буду в допомозі. Грин. II. 32.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Пудно нар. Страшно. Вх. Зн. 57.
Сердечина, -ни, об = сердега.
Шморгавка, -ки, ж. = терниця. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАТУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.