Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахуровитий

Знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХУРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХУРОВИТИЙ"
Бородиця, -ці, ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.
Гданськ, -ка, м. Данцигъ (городъ).
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Знайдибіда, -ди, м. Авантюристъ, искатель приключеній.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Напа́док, -дку, м. Напасть. І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку. Котл. Ен. V. 46.
Охляп нар. Безъ сѣдла. О. 1862 X. 111. Сидя охляп на коні. Котл. Ен. III. 30. На коні сидить охляп. Шевч.
Усправедливити Cм. усправедливлювати.
Чижемки, мок, ж. мн. 1) Ум. отъ чижми. 2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ. Гол. Од. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХУРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.