Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

значка

Значка, -ки, ж. Мѣтка, (Кіевск. у.), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина. К. МБ. X. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКА"
Благородність, -ности, ж. Благородство. Желех.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Відучити, -ся. Cм. відучувати, -ся.
Жолу́ддя, -дя, с. соб. Желуди.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
Оганятися, -ня́юся, -єшся, гл. Отгонять отъ себя (нападающихъ). Собаки в'їдаються, а бояре оганяються. МУЕ. III. 217.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила. Чуб.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Спідничина, -ни, ж. Юбченка. Спідничина не зіходить. Грин. III. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.