Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

значка

Значка, -ки, ж. Мѣтка, (Кіевск. у.), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина. К. МБ. X. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКА"
Бискупство, -ва, с. Епископство.
Відгадати Cм. відгадувати.
Єди́ність, -ности, ж. Единство. Двох церков єдиності служити. К. ЦН. 207. Стояли на сеймах опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі. К. ХІІ. 115.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Мет. 237. Вона тії сережечки про буддень зносила. Чуб. III. 131. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови. Шевч. 475.
Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. Ум. міленький.
Припертися, -пруся, -пре́шся, гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся? Харьк. г.
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Тупіньки Ум. отъ тупі.
Укладник, -ка, м. Раст. Lathyrus sylvestris L. ЗЮЗО.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.